У черкаській бібліотеці проводять мистецькі заняття для дітей з особливими потребами та дітей, які прибули у місто із “гарячих точок” України. Про це повідомляє власкор ВІККА-НОВИНИ.
Сестрички Кіра й Аліна розповідають зовсім недитячі історії. Дівчатка приїхали зі столиці у Черкаси у перші дні вторгнення росії. Живуть із батьками у родичів, навчаються дистанційно у рідній київській школі. Сьогодні прийшли на заняття з арт-терапії: малювати та слухати казку. Для них читає Анна Григорович – черкаська письменниця. В центрі оповіді дівчина, яка має музичний дар, але в той же час повинна здолати свої страхи.
АННА ГРИГОРОВИЧ, ЧЛЕН РОТАРІ-КЛУБУ «ЧЕРКАСИ-ЦЕНТР»
Фентезійна історія, яка дитину занурює в добру казку. І коли дитина співчуває цим персонажам, коли персонажі виходять із зони ризику, своїх труднощів, так і дитина виходить із атмосфери страху. Бо вона бачить: якщо у Єви вдалося, то і в мене все вдасться.
Казка «Три дні з життя Єви» багатовимірна. Видання містить QR-коди для відтворення музики, яка доповнює оповідь.
Заняття казкотерапії, які проводять за підтримки Ротарі-клубу, мають схвальні відгуки серед дітей та педагогів. Юні слухачі стають більш відкриті до мистецтва та сповнюються віри у добро.
АННА ГРИГОРОВИЧ, ЧЛЕН РОТАРІ-КЛУБУ «ЧЕРКАСИ-ЦЕНТР»
Оці запитання, коли дитина запитує, у неї горять очі, «А де ви берете натхнення?». Вчора ми домовилися з одним чудовим хлопчиком, який сказав, що хоче стати письменником, тобто є відгук і кожного разу цей відгук мене дуже радує.
Серед слухачів казки є й діти з особливими потребами. Натхнена оповідкою, Дарія намалювала рояль. Та найбільше, зізнається, любить малювати природу.
Опікується особливими дітьми Тетяна Волочай. За її ініціативи до черкаської бібліотеки приходять письменники, художники, музиканти. З початком війни почала посильно допомагати родинам переселенців. Нині Тетяна шукає готових підтримати її добрі наміри.
ТЕТЯНА ВОЛОЧАЙ, ЗАСНОВНИЦЯ ГО «МИ Є ПОРУЧ»
Діти і психологічної підтримки потребують… Їм цікаво бути в соціумі, не сидіти вдома, а адаптуватися, знайомитися з містом.
У черкаській бібліотеці відзначають: діти переселенців, відкриті до спілкування і готові читати будь-що, аби відволіктися від темних думок. Спогади про війну у вихідців зі східних та північних областей ще свіжі. Про це свідчать їхні малюнки.
КАТЕРИНА ВЕРБІВСЬКА, ЗАВІДУВАЧКА ВІДДІЛОМ ЧИТАЛЬНИХ ЗАЛІВ
Кольористика говорить: багато яскравих квітів у вазах, але столи на цих малюнках чорні. Тобто, війна із них іще не вийшла. Вона у них живе. Вона накрила їх отим воронячим крилом, яке гальмує їх».
