21 лютого відзначають:
Міжнародний день рідної мови
Всесвітній день екскурсовода.
День Президентів
День сім’ї в Ізраїлі та Канаді.
День жінок в Ісландії
День читання вітальних листівок в США
День булочок з повидлом в США
Церква вшановує день пам’яті великомученика Федота Стратилата і вшанування пам’яті пророка Захарія Серповидця.
Цей день в історії
1431 – у Руані почався суд над Жанною д’Арк.
1710 – Московський друкарський двір отримав відбиток абетки «Зображення давніх і нових письмен слов’янських, друкованих та рукописних» із правкою, внесеною особисто Петром I.
Так було завершено перехід Росії на цивільний шрифт, ініційований царем. З абетки прибрали кілька літер (омега, псі, малий юс і великий юс); з’явилися літери «я» (замість малого юса) та «э». Числа стали писати арабськими цифрами замість колишніх буквених позначень; прибрали всі надрядкові знаки.
1784 – російська імператриця Катерина ІІ своїм указом звеліла перейменувати укріплення Ахтіар у Криму в Севастополь.
1784 – закладене місто Миколаїв.
1804 – англійський винахідник Річард Тревітік продемонстрував на кінній чавунній Мертер-Тідвільскій дорозі перший паровоз. Він провіз вантаж у 10 тонн та 70 людей на відстань 10 миль. Сам паротяг важив 5 тонн, чавунні рейки не витримували такого навантаження й ламалися, що призвело до відмови від використання паровоза.
1808 – російські війська без оголошення війни напали на Швецію.
1816 – у Петербурзі заснована перша таємна організація декабристів – «Союз порятунку, або Товариство істинних і вірних синів Вітчизни».
1835 – відкриті галактики NGC 2397, NGC 2397A, NGC 2397B.
1842 – американець Джон Грінау запатентував швейну машинку, хоча винайшла її інша людина.
1848 – у Лондоні вперше виданий «Маніфест комуністичної партії» Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.
1858 – у Бостоні Едвін Голмс установив першу у світі електричну систему захисту від зламу.
1878 – у Нью-Гейвені випущена перша у світі телефонна книга, що містила 50 імен.
1885 – у Вашингтоні відкрили монумент Вашингтона – облицьований мармуром гранітний обеліск заввишки 169 м. До спорудження Ейфелевої вежі пам’ятник президенту Джорджу Вашингтону був найвищою спорудою на Землі.
1906 – засуджено до страти керівника повстання в Севастополі українського лейтенанта Петра Шмідта. Саме його сином вважав себе відомий персонаж Остап Бендер.
1914 – у Монреалі створено українське видавництво «Новий світ».
1916 – початок Верденської операції (наступ німців). Битва під Верденом у Франції, відома як «Верденська м’ясорубка», була однією з найбільших, найбільш кровопролитних та безглуздих військових операцій у період Першої світової війни і тривала до 18 грудня.
1917 – британський пароплав «Менді» затонув після зіткнення в тумані з пароплавом «Дарро». Загинуло 646 осіб.
1919 – у Києві вийшов перший номер газети «Комунар» (нині «Вечірній Київ»).
1921 – державний переворот у Персії, влаштований Перською козацькою дивізією, що згодом призведе до встановлення династії Пахлаві.
1921 – установчі збори Демократичної Республіки Грузія в умовах війни з радянською Росією ухвалили першу конституцію країни.
1925 – вийшов перший номер газети «The New Yorker».
1931 – у США в продажу з’явився антипохмільний засіб «Alka Seltzer» від фармацевтичної компанії «Dr. Miles Laboratories».
1935 – оголошено про створення косметичної фірми «Ланком».
1935 – у Москві відкрився перший у СРСР Міжнародний кінофестиваль.
1938 – у ніч на 22 лютого разом із дружиною заарештували колишнього першого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева, одного з призвідників Голодомору в Україні. Як «японського шпигуна» та «правого троцькіста» його розстріляли 26 лютого 1939 р.
1940 – на території окупованої Польщі, неподалік Кракова, німці почали спорудження першого табору масового знищення – Освенціма.
1947 – рада міністрів Румунії ухвалила рішення про проголошення Йосипа Сталіна почесним громадянином Румунії.
1947 – у Нью-Йорку Едвін Ленд продемонстрував камеру «Polaroid» для моментальної фотографії. Створена ним модель апарату через 60 секунд видавала чорно-білий знімок
1948 – президія Верховної Ради СРСР ухвалила виселити з УРСР осіб, що ухиляються від трудової повинності і ведуть «паразитичний спосіб життя».
1953 – американські біологи Джеймс Уотсон і Френсіс Крік запропонували структурну модель ДНК – подвійну спіраль.
1961 – у Радянському Союзі створено агентство преси «Новости» (АПН); зараз – РІА «Новости».
1961 – «Бітлз» уперше виступили на сцені ліверпульського клубу «The Cavern».
1971 – у Відні з ініціативи ООН підписана Конвенція про психотропні речовини.
1972 – уперше в історії президент США Річард Ніксон прибув із візитом до Китаю.
1973 – винищувачі ВПС Ізраїлю збили над Синайським півостровом лівійський пасажирський літак «Боїнг-727», загинуло 108 осіб.
1973 – підписанням В’єнтьянської угоди закінчилася громадянська війна в Лаосі.
1974 – останній ізраїльський солдат залишив західний берег Суецького каналу (відхід із Єгипту, окупованого в результаті війни Судного дня).
1974 – ухвалена нова конституція Югославії.
1992 – Рада безпеки ООН прийняла рішення про введення військ до Югославії.
1993 – у Донецьку на турнірі «Зірки жердини» Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях – 6 м 15 см.
1994 – у США заарештований високопоставлений співробітник ЦРУ Олдріч Еймс за обвинуваченням у шпигунстві на користь Росії.
1995 – американець Стів Фоссетт першим у світі самотужки на повітряній кулі перетнув Тихий океан.
1998 – пісня Селін Діон «My Heart Will Go On» очолила чарт. Пісня ввійшла до саундтреку до фільму «Титанік» і стала найбільшим хітом Діон, зробивши її суперзіркою.
2004 – у Римі заснована перша партія загальноєвропейського рівня – Європейська партія зелених.
2008 – американські військові другими (після китайців) застосували зброю в космосі – розстріляли супутник-шпигун ракетою-перехоплювачем «Стандарт-3» із борту крейсера «Lake Erie» в Тихому океані.
Цього дня народилися
1397 – Ізабела, португальська інфанта, герцогиня Бургундська.
1794 – Антоніо Лопес де Санта-Анна, мексиканський політичний діяч.
1818 – Хосе Марія Флорес, мексиканський політичний діяч.
1835 – Михайло Микешин, російський та український скульптор, художник, графік, автор пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві, ілюстратор «Кобзаря».
1836 – Лео Деліб, французький композитор, автор перших симфонізованих балетів («Коппелія», «Сільвія»), опери «Лакме».
1850 – Вікентій В’ячеславович Хвойка, археолог, дослідник Середнього Подніпров’я, зокрема Черкащини.
1872 – Олександр Кудашев, київський інженер-конструктор, професор Київського політехнічного інституту, автор конструкції першого діючого літака в Російській імперії.
1875 – Жанна Кальман, одна з найстаріших людей на Землі.
1876 – Петро Кончаловський, український художник.
1878 – Осип Микитка, український військовий діяч, генерал-майор УГА.
1886 – Кручоних Олексій Єлисейович, український художник, поет-футурист.
1893 – Андрес Сеговія, іспанський гітарист і композитор.
1895 – Генрік Карл Петер Дам, видатний данський біолог, лавреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1943 року.
1903 – Ремон Кено (Мішель Прель), французький письменник-сюрреаліст, автор роману «Зазі в метро».
1905 – Лев Атаманов, кінорежисер, один із засновників радянської мультиплікації.
1907 – Вістен Г’ю Оден, англійський поет.
1914 – Ейно Ілмарі Юутілайнен, льотчик-ас ВПС Фінляндії періоду Другої світової війни, здобув 94 підтверджених перемог. Найрезультативніший, після асів Люфтваффе, винищувач.
1921 – Володимир Малик (Сиченко), український письменник.
1921 – Зденек Мілер, чеський художник-аніматор, творець персонажа Кротика.
1921 – Джон Роулз, американський філософ.
1924 – Роберт Мугабе, перший прем’єр-міністр і президент Зімбабве (з 1987 року).
1925 – Девід Семюел Пекінпа, американський режисер, сценарист, постановник.
1925 – Ігор Шамо, український композитор.
1927 – Юбер де Живанші, французький модельєр.
1933 – Ніна Сімон, легендарна американська джазова співачка.
1937 – Гаральд V, король Норвегії з 1991 року.
1943 – Девід Лоренс Геффен, американський продюсер, засновник фірми грамзапису «Geffen Records».
1946 – Алан Рікман, британський актор, який знімався в «Міцному горішку» та «Распутіні».
1952 – Айдер Алієв, кримськотатарський скульптор.
1957 – Іван Вишневський, український футболіст, захисник дніпропетровського «Дніпра» і збірної СРСР, учасник ЧЄ-1988.
1962 – Марк Арм, вокаліст і гітарист впливової сіетлської групи «Mudhoney».
1962 – Чак Поланік (Палагнюк), американський письменник українського походження.
1963 – Вільям Болдвін, американський актор («Не кажи нічого», «Головний підозрюваний», «Вірус», «Чесна гра», «Народжений четвертого липня»); брат Алека і Стефена Болдуїнів.
1968 – Артурас Зуокас, литовський підприємець і політик, мер Вільнюса.
1969 – Джеймс Дін Бредфілд, валлійський гітарист і вокаліст британської групи «Manic Street Preachers».
1970 – Олег Соловей, український поет, критик, літературознавець.
1972 – Нуну Капушу (Нуну Фернанду Гонсалвеш да Роша), португальський футболіст.
1974 – Іван Кампо Рамос, іспанський футболіст.
1976 – Раєн Сміт, канадський хокеїст, олімпійський чемпіон 2002 року.
1979 – Дженніфер Лав Г’юїтт, американська акторка («Я знаю, що ти робив минулого літа», «Не можу чекати», «Врятуй мене», «Вечірка для п’ятьох»).
1984 – Давід Одонкор, німецький футболіст.
1986 – Шарлотта Черч (Шарлотта Марія Рід), прославлена валлійська виконавиця класичної музики, сопрано.
Померли
1437 – Яків I, шотландський король.
1513 – Юлій II (Джуліано делла Ровере), Папа Римський.
1677 – Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ.
1730 – Бенедикт XIII (П’єтро Франческо Вінченцо Марія Орсіні де Гравіна), Папа Римський.
1857 – Діонісіос Соломос, один з фундаторів новогрецької поезії, автор національного гімну Греції «Гімн про волю».
1880 – Ізмаїл Срезневський, український філолог-славіст.
1919 – Юліан Кулаковський, український філолог.
1926 – Гейке Камерлінг-Оннес, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1913 року.
1938 – Джордж Еллері Гейл, американський астроном, іноземний член-кореспондент АН СРСР.
1941 – Фредерік Бантинг, канадський фізіолог і лікар, один з відкривачів інсуліну, наймолодший в історії лавреат Нобелівської премії з медицини та фізіології.
1942 – Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.
1942 – Володимир Багазій, український політичний діяч, голова Київської міської управи (бургомістр) у 1941 – 1942 роках.
1967 – Альбах-Ретті Вольф, австрійський актор, батько Ромі Шнайдер.
1968 – Апхаїдзе Шалва Миколайович, грузинський поет, критик, перекладач.
1984 – Михайло Шолохов, радянський письменник українського походження, лавреат Нобелівської премії з літератури 1965 року.
1987 – Петро Григоренко, український радянський генерал-майор, правозахисник, дисидент.
1991 – Марго Фонтейн (Маргарет Гукем), британська балерина.
1998 – Свен Івар Сельдінгер, шведський лікар-радіолог, розробник техніки судинного доступу.
1999 – Ейно Ілмарі Юутілайнен, льотчик-ас ВПС Фінляндії періоду Другої світової війни, здобув 94 підтверджених перемог. Найрезультативніший, після асів Люфтваффе, винищувач. 2000 – Олена Апанович, український історик.
2004 – Джон Чарлз, валлійський футболіст, учасник Чемпіонату світу з футболу 1958 року.
2004 – Свенссон Стіг, шведський футбольний тренер і функціонер.
2006 – Айгі Геннадій Миколайович (Лісін) – чуваський поет.
Сьогодні іменини святкують:
Сава, Захар, Федір, Степан, Прохор, Макар, Никифор, Полікарп, Андрій, Петро, Семен, Сергій, Олександр.
Прикмети 21 лютого:
– Вночі грім – весна і літо будуть вітряними.
– Холоднеча – до швидкої весни.
– На деревах багато інею – рік буде медовим.
– Собака валяється в снігу – до потепління, а якщо поводиться неспокійно – до хуртовини.
Цитата дня:
«Якщо ви не переможете себе, тоді будете переможені самим собою».
Наполеон Хілл
