14 січня: яке сьогодні свято, прикмети та традиції

Свята

14 січня багате на цікаві свята. Сьогодні у світі відзначають день «Приберіть у своєму будинку», День чарівного одягу для свого домашнього улюбленця, День ослів та Свято осла.

Крім того, українці святкують одне з найбільш дивних свят – Старий Новий Рік. Цей історичний феномен у пострадянських країнах утворився у календарі в результаті зміни літочислення. Тому в багатьох сформувалась звичка «досвятковувати» Новій Рік через два тижні після основного святкування.

 

Релігійні свята

Сьогодні православна церква вшановує пам’ять архієпископа Василія Великого. Джерела стверджують: саме Василій став автором кодексу чернечого життя, він був відомим аскетом та вченим. Богослужіння на честь Василія відбувається словами Літургії, написаної самим богословом. Це одна з десяти Божественних літургій, які служать у певні дні року.

Окрім того, 14 січня за Григоріанським календарем православна церква святкує Обрізання Ісуса Христа. Згідно з біблійськими легендами, на восьмий день після народження Христа, за єврейським звичаєм, відбувся обряд обрізання. Після нього дитину нарекли іменем Ісус, яке сповістив архангел Гавриїл, коли передавав благу вість Діві Марії.

 

Іменини

14 січня іменини святкують Василь, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Микола, Феодосій. Якщо маєте знайомих з такими іменами, не забудьте привітати їх із Днем Ангела!

 

Традиції й обряди

Посівання – найважливіша традиція Старого Нового Року. Посівати починають до сходу сонця, часто одразу після півночі. Виконують цей ритуал виключно чоловіки чи хлопчики. Бо вважається, що першим у новому році до хати повинен зайти саме чоловік, тоді у домі пануватиме добробут і щастя. То ж, поки до хати не навідались перші посівальники, жінок на гостини намагались не пускати.

На святковому столі цього дня обов’язково мала бути свинина, найчастіше – засмажене порося. Бо Святий Василій вважався покровителем садів та свиней. Ритуальну страву з’їдали спільно всією родиною, що символізувало благополуччя цієї сім’ї. Перед тим – молились богослову, щоб домашні тварини не хворіли Свиню їли руками, шматки м’яса всім родичам роздавав господар дому.

Вважалось, що від сьогодні до 18 січня біснувалсь нечиста сила. То ж увесь цей період проводились народні гуляння з гучними піснями й танцями. Усе, аби відігнати від себе зло.

З днем 14 січня в народі пов’язано і чимало заборон і прикмет.

  • Сьогодні не можна сваритись і лихословити
  • Вважається, що в цей день потрібно одягтись у обновку, аби весь рік щастило.
  • Не можна давати гроші в борг, бо цілий день ходитимеш у боргах.
  • Люди, які народились на Василя, згідно з повір’ям, будуть жити у достатку й багатстві. У якості оберегу їм рекомендовано носити яшму.

 

Народний календар

  • Зростаючий місяць на Старий Новий Рік віщує сильні весняні повені.
  • Сніжна погода в першій половині дня – до пізньої весни.
  • Якщо засніжило вдень, літо буде теплим.
  • Відлига – до холодного літа.
  • Сильний снігопад 14 січня – до багатих врожаїв влітку і восени.
  • Гарні врожаї обіцяє і ожеледь цього дня.
  • 14 січня спостерігали за напрямком вітру: північний – до холодного літа, західний пророкує непогожі літні дні, східний – літо буде посушливим, південний – теплим, без температурних стрибків.

 

Цей день в історії

1918 – Рада народних комісарів відмовилась вести мирні переговори з Українською Центральною Радою. Усе – через останню ноту УЦР, яку у раднаркомі сприйняли як образу

1919 – постановою Директорії УНР урядовці, призначені на посади за часів Скоропадського, негайно були звільнені.

1919 – у Харкові вийшла постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.

1920 – командування армії УНР отримало відомості про то, ще 24 грудня у Віннниці має відбутись укладення угоди «нової злуки» між арміями УНР та УГА. Однак реального об’єднання армій не відбулось.

1946 – Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної та соціальної ради ООН.

1989 – попри перешкоди з боку комуністичного керівництва та промосковських сил, в Донецьку відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови імені Шевченка. Згодом Товариство нараховувало 3000 членів та було представлене 60-ма місцевими осередками.

1989 – міліція розігнала установчі збори Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.

 

14 січня на світ з’явились такі відомі черкащани:

1863 – у Кирилівці (нині – село Шевченкове на Звенигородщині) народився український оперний і камерний співак Павло Кошиць. Був двоюрідним братом Олександра Кошиця.

1866 – у Каневі народився літературознавець, журналіст, письменник та перекладач Костянтин Арабажин.

1885 – у селі Мельники на Чигиринщині народився повстанець, отаман Холодного Яру, військовий та громадський діяч Української Народної Республіки Петро Чучупак.

1940 – у селі Новоселиця Катеринопільського району народився  академік, науковець, громадський діяч Олексій Мороз.

1969 – у Звенигородці народився український письменник, журналіст та волонтер Євген Стеблівський, автор трилогії«Звенигора. Шабля на комісара», «Генерал. Пророцтво Юрка Тютюнника», «Кіборги. Сага про воїнів», романів «Дорогою до схід сонця», «Завтра може не бути» та інших.

 

 

Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут