У Городищі, що в на Черкащині, є невеличкий історичний район. Це робітниче селище колишнього цукрового заводу, збудоване наприкінці XIX ст. Фото селища виклав на своїй1 сторінці в мережі Фейсбук місцевий вчитель географії Володимир Пеляк.
Це селище збудували за часів управління маєтком однієї із найбагатших жінок царської імперії. Це – Катерина Балашова(дівоче прізвище – Шувалова). Її родина на початку минулого століття була однією з найбагатших в імперії. Балашовим належали рудники на Уралі, золоті копальні в Східному Сибіру, маєтки в Криму (в т. ч. гостьовий будинок Алупкінського палацу Воронцова), мисливський палац в Тальному, Маріїнський цукровий завод у Городищі тощо.
У Городище і Мошни навідувалася один раз на рік, тоді й зупинялася у своєму дерев’яному будинку над заводським ставом. На жаль, гостьова вілла колишньої пані занепадає.
За словами Володимира Пеляка, приватні житлові будинки робітничого селища за останні 20 років сильно перебудувані, але й у них проглядаються риси дорадянського стилю. Ті ж будівлі, що початково служили казармами, або мали громадське призначення (пошта, школа) – краще зберегли форму й дух старовини. Практично в автентичному вигляді залишилися відпочинковий будинок графині Балашової, колишнє двокласне училище та казарма. Проте їхня біда – руйнування.
«За день роботи поміщиця платила селянам по 20-30 коп. А на утримання лікарні щороку витрачала 8 тисяч рублів. На утримання місцевої освіти щороку йшло 13,5 тисячі рублів. Під час спалаху холери 1892 р. графиня відвідувала хворих, втішала їх добрим словом. Після більшовицького перевороту 1917 року Балашова з чоловіком і трьома дітьми виїхала зі свого кримського маєтку за кордон. Оселилися в Парижі. Померла в один рік з чоловіком в містечку Вірофле 1931 року. Микола Балашов на той час мав уже 91 рік, а Катерина – 83», – зазначив Володимир Пеляк.
Читайте також на сайті vikka.ua
- У селі Мошни, що на Черкащині, місцеві діти розмалювали стіну місцевого центру дитячої та юнацької творчості. На малюнку вони зобразили колишню власницю Мошенського ключа – Катерину Балашову. За легендою, яку виклав на своїй сторінці в мережі Фейсбук краєзнавець Микола Якименко, у свята Катерина Балашова із свого палацу, що стояв на одній із вершин Мошногір’я, їздила в Мошни до церкви.
