Знання – на вагу золота

Близько 25 тисяч дітей піде цьогоріч до школи у Черкасах. До першого вересня залишилося вже зовсім мало часу. Тож черкаські педагоги та батьки активно готуються до свята Першого дзвоника. Цьогоріч відрізнятиметься воно передусім тим, що проходитиме в умовах економічної кризи. Тож при підготовці до школи фінансове питання відіграватиме чи не провідну роль. Як готуються до школи у Черкасах – досліджувала у спеціальному репортажі Світлана Пічугіна.

Світлана Пічугіна, кореспондент: «Двері черкаських шкіл незабаром відчиняться, аби впустити учнів. Проте День знань – не просто хвилююча мить для батьків та педагогів. Адже до першого дзвоника необхідно ретельно підготуватися».
Найбільше передвересневих клопотів, звичайно ж, у батьків першокласників. Адже вони вперше в житті стикаються із проблемою, як підготувати до школи свого малюка. Окрім того, що ця справа забирає в мамусь та татусів чимало зусиль, вона ще й серйозно спустошує батьківські гаманці. Найпростіший спосіб зібрати дитину до школи – відвідати шкільний ярмарок. Проте зрадіти цінам тут зможе хіба що Рокфеллер. Навіть звичайний ранець – і той влетить у копієчку.
Яна, продавець: «Від 65 до 200 гривень. Вітчизняні в нас дорожчі, тому що вони якісні».
Жоден школяр не обійдеться без канцелярського приладдя. Ціни на цей вид товару цьогоріч також кусаються. Мінімальний набір

канцтоварів для першачка коштує близько сотні гривень. Приміром, тоненькі зошити у косу та клітинку обійдуться не менше гривні за штуку. Папка для них – у 10 гривень. Пару ручок та простих олівців – близько десяти гривень. Найбільш витратні статті у цьому списку – олівці, фломастери, фарби та пенал. Звісно, ціна відрізнятиметься від кількості штук у наборі та фірми-виробника.
Наступне завдання – придбати шкільну та спортивну форму та взуття. Це також недешево.
Тетяна, продавець: «Взуття дуже подорожчало. Люди підходять, питають, але дуже великі проблеми, важко купувати, бо дуже дорого».
Із усіма цими проблемами довелося стикнутися і матері цьогорічного першокласника Тетяні. Жінка придбала майже все необхідне для школи. Хоч для рідного сина Віталіка нічого не шкода – намагалася робити покупки економно. Проте все одно у сімейному бюджеті виникла суттєва дірка.
Тетяна Ротаєнко, мати першокласника: «Десь до тисячі хотіли вкластися, але бачимо, що не вкладемося. Десь півтори тисячі необхідно, щоб зібрати у перший клас».
Хтось із батьків покірно викладає з гаманця свої кревні, аби підготувати дитину до школи. Досвідчені ж батьки вишукують способи, як зекономити. Приміром, мати тринадцятирічної школярки Аліни навчилася самостійно шити для доньки шкільну форму. Так, – переконує Наталія, – і економніше, і якісніше.
Наталія Мітченко, мати школярки: «Ми дізнавалися в школі, які вимоги до шкільної форми. Або кольорової гами, або за моделями: сарафан дівчинкам або піджак чи спідниця. Я купувала тканину і шила сама».
Підготовка до навчального року – головний біль не лише для батьків, а й для освітян. Адже необхідно, щоб діти прийшли навчатися у відремонтовані, світлі класи та були забезпечені усім необхідним для нормального навчального процесу. А грошей на це, як завжди, бракує. Нинішній навчальний рік буде ще складнішим за попередній. Фінансова криза завдала відчутного удару по й без того ледве дихаючій сфері освіти. Черкаські освітяни докладають неймовірних зусиль, аби навчальний процес розпочати вчасно та забезпечити школярів усім необхідним.
Микола Котко, директор Департаменту освіти та гуманітарної політики МВК: «Формування бібліотечних фондів шкільними підручниками ще не завершено. Це буде дуже напружена робота».
Складна ситуація цьогоріч і з ремонтом шкільних приміщень. З бюджету на ці потреби грошей майже не виділяють. Затягує процес і необхідність проведення тендерних процедур.
Микола Котко, директор Департаменту освіти та гуманітарної політики МВК: «Все це потрібно нам подати із точністю до однієї банки фарби. Потім проводиться тендерна закупівля, і все це надзвичайно ускладнює процес. Було б доцільно, коли б дозволили в межах фінансування директорам шкіл самостійно вирішувати це питання».
Майже покинуті наодинці із проблемою хронічного недофінансування та економічної кризи черкаські директори. Хто, як може, шукає шляхи виходу з ситуації. Адже починати навчальний рік все одно необхідно. Якщо ремонти і зроблені, то здебільшого технічним персоналом шкіл за кошти батьків та спонсорів. Приміром, у 28-й школі за батьківські гроші відремонтували і покрівлю, і основні шкільні приміщення.
Тетяна Скорик, директор ЗОШ№28: «Фінансування на ремонт школи фактично ще не було. Незважаючи на те, що в кошторисі школи було 3 900 гривень, хоч на ці гроші ремонт, звісно, не зробиш, але на сьогодні ці гроші ще не надійшли».
Та попри всі фінансові труднощі, день знань все одно залишається світлим святом. Тож у Черкасах і батьки, і освітяни сподіваються, що все буде гаразд. Першого вересня двері черкаських шкіл відчинять, аби впустити усміхнених та охайних учнів до відремонтованих і світлих класів. Адже, зрештою, від цього залежить наше майбутнє.

    

Leave a Reply

avatar
  Підписатися  
Повідомте про
Стали свідком новини? Тисніть тут