Життя – не цукор

Пальмірський цукровий завод може незабаром закритися. Принаймні так вважають його працівники. Вже близько тижня вони страйкують заради того, щоб цей песимістичний прогноз не здійснився. Столичні власники заводу вирішили, що цьогоріч Пальмірський завод не перероблятиме цукровий буряк. Працівники цього, одного з найбільших на Золотоніщині підприємств, переконані – це означає смерть для заводу. У проблемі намагалася розібратися кореспондентка ВІККА-НОВИН Світлана Пічугіна.

Наступного року Пальмірському цукровому заводу має виповнитися 40 років. Проте його працівники побоюються, що відсвяткувати ювілей не вдасться. Вже майже тиждень підприємство не працює через страйк. Причина – рішення керівництва про те, що цьогоріч завод не перероблятиме цукрові буряки, а лише цукор-сирець. Це означає, що сезонні працівники – а це близько трьохсот осіб – залишаються без засобів до існування. На цукрі-сирці, якщо він все-таки буде, завод зможе працювати лише місяць. Тож решта колективу теж невдоволена.
Людмила, працівниця цукрового заводу: «Ми боремось за те, щоб була у людей робота, щоб робив наш цукровий завод, який має гектари полів буряка, і ми хочемо, щоб він працював. Бо якщо він рік не працюватиме, то наступні роки він працювати не буде».
Цукровий буряк, який мав переробляти Пальмірський завод, правління групи компаній, до якої входить ще 6 цукрових заводів по Україні, відправить на завод на Полтавщині. Це незважаючи на те, що в Пальмірі запланований майже вдвічі більший врожай буряку, ніж в Оржиці Полтавської області.

Володимир Денисенко, голова профкому ВАТ «Пальмірський цукровий завод»: «Теоретично потрібно було б нам працювати, а не Оржиці. Але вони, на жаль, прийняли таке рішення, щоб наш завод не працював, а буряк, який вирощується в нашій зоні нашими товаровиробниками і зокрема СТОВ «Пальміра», яке створювалося безпосередньо для вирощування буряка, щоб цей буряк було направлено в чужу для нас область на чужий для нас завод».
Турбує селян і те, що селище Пальміра тісно пов’язане із заводом комунікаціями. У разі зупинки підприємства люди залишаться без комунальних зручностей.
Станіслав Бузирьов, голова сільської ради: «Якщо це станеться, то, я думаю, ми зробимо все для того, щоб це працювало однозначно».
Одна з причин, якою пояснює своє рішення керівництво заводу, – його скрутний фінансовий стан. Люди переконані, що виною всьому – недбалість. Кілька місяців тому десятки тонн жому, який коштує чималих грошей, просто згнили. Люди розповідають, що з підприємства поступово вивозиться або знищують обладнання і сировину. Директор заводу все це спростовує.
Юрій Липовий, директор ВАТ «Пальмірський цукровий завод»: «Податки, зарплати, поки що все платимо вчасно. Це все робиться і для цього. Зараз – поки що платить всі податки і почали виплачувати зарплату за червень. Заплатили більше половини».
Крапки над «і» у ситуації мали розставити збори заводчан, представників власників та влади. На це сподівалися люди. Проте, окрім чергових обіцянок, нічого не почули.
Олексій Ковальчук, директор з виробництва ГК «Цукрові заводи УкрРос»: «Завод буде працювати, є всі підстави законні, щоб запускати завод на переробці цукру-сирцю. У нас в компанії єдиний завод, який може працювати на цукрі-сирцю, – Пальмірський цукровий завод».
Валерій Буркацький, голова Золотоніської РДА: «Добиваємося у межах своїх повноважень, щоб це припинилося, і цей цукровий завод продовжував працювати».
Василь Корнієнко, заступник голови Черкаської ОДА: «Ви переговори ведете, і ми, я думаю, будемо вести переговори. Ваш буряк везіть собі в Оржицю, а той, що в сільгоспвиробника, ми будемо вести переговори, щоб він потрапляв на наший цукровий завод».
Прості ж працівники Пальмірського цукрового заводу залишилися перед вибором – чекати обіцяних керівництвом та владою кращих часів чи шукати нову роботу. Останнє у селі та ще й під час кризи навряд чи можливо.

Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут