Рятують Дніпро. 10 тонн риби запустили у Кременчуцьке водосховище. Ще 50 тонн – випустять у найближчі кілька днів. На Черкащині розпочали зариблювати Дніпро. Іхтіологи кажуть: хочуть не лише відновити рибні ресурси, а й очистити водойму. Адже з року в рік Кременчуцьке водосховище заростає водоростями та стає дедалі бруднішим. Подробиці розповість Олена Берестенко.
20 тонн білого амура та ще 40 товстолоба запустять у Дніпро до кінця жовтня. На нових мешканців водойми в іхтіологів – великі сподівання.
Андрій Зінченко, начальник іхтіологічного відділу Держрибохорони в Черкаській області: «Вирішили максимально зарибнити Кременчуцьке водосховище білим амуром. Оскільки інтенсивно заростає водосховище».
Білим амуром водойму рятували й раніше, кажуть в управлінні Держрибохорони. Але в такій великій кількості – вперше.
Андрій Зінченко, начальник іхтіологічного відділу Держрибохорони в Черкаській області: «Амур допоможе тим, що він інтенсивно виїдає цю рослинність. Цим самим очищає дно та нерестовища».
Гроші на зариблення Дніпра дали приватні підприємці-користувачі та держава. Усього назбирали майже 800 тисяч гривень. Це дещо більше, аніж торік, кажуть в управлінні рибохорони. Але однак недостатньо.
Сергій Шмиголь, в. о. начальника ГУ Держрибохорони в Черкаській області: «Для того, аби на Дніпрі була риба й він не так заростав, потрібні мільйони. Але, порівняно з минулим роком, нам виділили вдвічі більше коштів».
Найближчим часом рибінспектори посилено чергуватимуть біля водойми, аби браконьєри не спокусилися на малька. Штраф за одного спійманого амура вже складає 250 гривень. Рибінспектори сподіваються на свідомість рибалок. Якщо зариблення мине успішно, кажуть у профільному управлінні, мешканців Дніпра побільшає в рази. А сама водойма стане чистою, як сльоза. Та й економічний ефект – очевидний.
Олена Берестенко, кореспондент: «Зараз один амур важить сто п’ятдесят грамів. За три роки, коли риба стане товарною, її вага збільшиться більш аніж у сто разів – до 15 кілограмів».
