Рев моторів для них – як подих повітря. Вихідними на Черкащині фестивалили байкери. Більше тисячі мотоводіїв з різних країн світу зібрала "Дорога на Січ". Власники двоколісних хизувалися мотоциклами, змагалися у численних конкурсах та вулицями міста влаштували масовий мотопробіг. Наші журналісти розкажуть більше.
Так вітаються справжні байкери, говорить "Дядя Вова". Він за кермом "залізного" майже з півсотні літ. Жодного з’їзду намагається не пропускати. До Черкас приїхав з Білої церкви. Говорить: традиція.
"Дядя Вова", учасник мотофестивалю з Білої Церкви: "Зараз тобі покажу чашку, яку я купив, там написано, знаєш як: байкер старіє тоді, коли не їздить. Їжджу, я люблю це. Я все життя їжджу"
Тутешніх вітає та радо запрошує "осідлати коня". На триколісному мотобайку катає і нашу знімальну групу. З байкерським запалом та ревом мотора долаємо "Дорогу на Січ". Тут знайомимося з іншими учасниками. Їх цього року – більше тисячі з 10 країн світу. 60-річний Рішар приїхав з Франції.
Рішар Теч, учасник мотофестивалю з Парижу: "Я люблю мотобайк, я люблю Черкаси"
Українців помічаємо здалеку. Вони в національному вбранні. Говорять, хоч сповідують козацьку традицію, та хизуються тепер сучасними мотопотужностями.
Сергій "Red", учасник мотофестивалю з Києва: "Козаки їздили на конях, на конях природних, а ми їздимо на залізних конях, ну це, що одне, що інше, це коні, це козаки"
Рев мотоциклів лунає звідусіль. Не лише для задоволення. Так байкери визначають кращого та найголоснішого. Для справжніх поціновувачів двоколісних – відповідна атмосфера. Окрім конкурсів та змагань, тут співають й танцюють на рок-концертах.
Владислав Фурсов, співорганізатор мотофестивалю "Дорога на Січ": Що людям потрібно, хліба і видовищ, хлопці з’їжджаються, дуже раді бачити один одного і ці емоції коштують багато"
Знову подолати "Дорогу на Січ" мотолюбителі обіцяють вже за рік.
