Хто в лісі господар?

Майже 16% території Черкащини вкриті лісами. В Україні вони відомі своїми багатством та мальовничістю. Кожен бір чи діброва – під пильним оком лісівників. Адже зберігати та відновлювати ліс – їхнє головне завдання. У третю суботу вересня працівники галузі лісового господарства відзначають своє професійне свято. Напередодні робочий день із лісничим провела знімальна група телекомпанії «ВІККА»… і з’ясувала, хто в лісі господар.

Посада лісничого – найвідповідальніша в лісовому господарстві. Його завдання – берегти ліс, садити новий, заготовляти деревину та реалізовувати її.
Володимир Нелез, лісничий Дахнівського лісництва: «Агроном може зробити помилку та нашкодить на рік, а лісничий – на сто років».
Сьогодні в зелених легень чимало загроз – екологія, вогонь і сокира, розповідає лісничий Дахнівського лісництва Володимир Нелез. Та найбільше дошкуляють відпочивальники.
Володимир Нелез, лісничий Дахнівського лісництва: «Можуть і недопалка кинути, і насмітити. Тоді вся робота колективу лісового господарства нанівець, і ліс гине».
Упродовж весняно-літнього періоду цього року в лісництві сталася 21 пожежа. Ось і цього разу: дзвінок, 15 хвилин автівкою й лісничий на пожежі. У п’ятницю мало не зайнявся ліс у Руській Поляні. На щастя, місцеві жителі вчасно помітили червоного півня.

Іван Гапоненко, житель с. Руська Поляна: «Я вийшов із двору – дивлюся горить, гукнув сина та пішли гасити. Ми вже знаємо, як ліс гасити – граблями шпильки відгрібати, щоб не пустити вогонь».
Чому загорівся ліс – невідомо. Володимир Нелез переконаний: людський фактор завжди має місце. У жителів низький рівень екологічної культури.
А ось головним болем колишнього лісничого Василя Мороза була боротьба з лісокрадами.
Василь Мороз, лісничий на пенсії: «І вночі чергували, була навіть така професія – лісокрад, особливо купував той, хто будувався».
Працювати в лісі півстоліття тому, розповідає колишній лісничий, було складно. Мовляв, сьогодні у фахівців і техніка, і новітні технології на службі.
Василь Мороз, лісничий на пенсії: «Були воли, коні, а в лісничого бричка та кучер, тільки я на ній соромився їздити».
Пенсіонер у лісовому господарстві пропрацював 45 років, 12 із них – лісничим. Саме Василь Григорович із колегами садив той ліс, в який люблять ходити сучасники.
Василь Мороз, лісничий на пенсії: «Тоді ще багато лісів садили, адже й німці спалили, й водосховище треба було обсаджувати – від Черкас аж до Топилівки. Вже люди гриби збирають, а тоді було водосховище».
Чоловік переконаний: лісничими не стають, а народжуються.
Василь Мороз, лісничий на пенсії: «Треба родиться лісничим, я з дитинства ліс любив, полювання, рибалку».
Так і нинішній керівник Дахнівського лісництва. Володимир Нелез жив біля лісу, тому інший фах не міг обрати. Єдине, що засмучує керівника сьогодні, це сприйняття лісу в суспільстві.
Володимир Нелез, лісничий Дахнівського лісництва: «Ліс – це гроші і все».
Новоспечені бізнесмени так і хочуть побудувати черговий будинок чи розважальний комплекс у лісопарковій зоні. Поки вони шукають чергову дірку в законі, щоб прибрати до рук найцінніше багатство України, працівники лісу дбають про нові насадження.
Ірина Гришко, кореспондент: «Що посієш, те й пожнеш», – говорить народна мудрість. Так і в лісовому господарстві: для створення рукотворних лісів, необхідне якісне насіння. Збирають його зі спеціальних плантацій».
Саме вони забезпечують лісництва майбутнім посадковим матеріалом. Виростити його та посадити в землю – особлива наука та важка праця. У неї вони вкладають усю душу, адже розуміють: працюють для нащадків.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net