В Україні ажіотаж на каналізаційні труби. Водоканали борються за кожен вільний метр. У Черкасах аварії на каналізаційному колекторі по вулиці Богдана Хмельницького та на перехресті Благовісної і Сєдова теж вже завдали чимало клопоту комунальникам. Тож, надії на суху та спокійну весну в місті тануть разом зі снігом. Гарантувати, що найближчим часом не виникне нових аварій, водоканалівці не беруться. Адже 80% каналізаційних міських мереж побудовані ще у 70-80-х роках. Утім, критичною ситуацію комунальники теж не вважають.
Першими примхи природи не витримали труби на колекторі по вулиці Богдана Хмельницького. Діра діаметром у кілька метрів ледь не поховала автівку.
Тут водоканалівцям довелося замінити 16 аварійних метрів. На щастя, труби діаметром 700 мм були у запасі. А от із вдвічі меншими виникли проблеми.
Сергій Овчаренко, директор КП «Черкасиводоканал»: «Наступна аварія, яка сталася на Благовісній-Сєдова, там діаметр труб був 350 мм. Ми кинулися шукати такі, а їх немає. Я телефонував у Харків, Київ – такий ажіотаж на труби! Немає жодного вільного метра!».
Проблему вирішили по-братськи – водоканали України поділилися між собою, хто чим може. Утім, як запобігати такі аварії, у Черкасах не знають. Адже 80% каналізаційних міських мереж побудовані ще у 80-х роках. Однак керівники «Водоканалу» закликають черкащан не панікувати.
Сергій Овчаренко, директор КП «Черкасиводоканал»: «Проблема є, але вона не катастрофічна, не настільки крихтина, це не кінець світу!».
Ґрунти не витримують тиску природної вологи, а от «Водоканал» – фінансової тяганини із «Азотом». Комунальне підприємство програло суд «Азоту», тож, замість заміни труб, змушене щомісяця сплачувати товариству 600 тисяч гривень. У результаті, минулого року у місті замінено лише 500 метрів труб, планували ж – кілька кілометрів. Тож, допомагати утримувати мережі мають не лише посадовці, а й самі черкащани, – впевненні окремі депутати міськради.
Ігор Калашник, депутат міської ради: «Менше 1% ми витрачаємо на відновлення мереж, підприємство не в змозі навіть вийти на рівень 1%, а повинні – 10%».
Тож краще, на думку депутата, запобігти наслідкам зимових катастроф – вчасно вивозити сніг та не надто засмічувати труби сіллю та піском.
Ігор Калашник, депутат міської ради: «У нас немає такої служби, яка б займалася зливовими стоками і заміною цих труб. Взагалі, мені невідома така технологія у Європі, щоб можна було очистити труби від солі та піску».
Утім, це ще не все. Головна аварія, на думку пана Калашника, ще попереду.
Ігор Калашник, депутат міської ради: «Коли це все потече у Дніпро».
А це вже загроза купальному сезонові та загальній санітарно-епідеміологічній безпеці міста. На боротьбу із цими та іншими наслідками аварійних ситуацій, на думку депутата, буде витрачено чимало сил та близько 30 мільйонів гривень.
