Незручні ліжка та поламані крани. Маленькі пацієнти черкаського обласного протитуберкульозного диспансЕру щодня борються не тільки з хворобою, а й з побутовими проблемами. Найтерміновіші з них персонал лікарні вирішує за власні кошти. Та на все їм однак не вистачає. Більше знає наша Катерина Ковбій.
Кульки, солодощі та мильні бульки. У тридцяти одного маленького пацієнта Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру сьогодні справжнє свято. Так тут розважають малечу у всесвітній день боротьби із сухотами.
Та у диспансері зізнаються: у будні життя їхніх маленьких пацієнтів мало схоже на свято. У дитячому відділенні вони проводять від кількох тижнів до півроку. І весь цей час змушені звикати до тамтешніх умов.
Світлана Євтеєва, завідувач дитячого відділу Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру: "Видете, какие у нас кровати. Очень хочется, чтобы эти кровати были на более современном уровне. Чтобы детям было удобно спать, чтобы потом не болела спина и чтобы им было комфортно в детском отделении".
Схожа ситуація і в медичних кабінетах. Ось у цьому – маніпуляційному – хворі дітки проводять по кілька годин на добу. Тут вони проходять всі необхідні процедури.
Лариса Королькова, медична сестра: "Процедури, капельниці: внутрішньовенно, внутрішньом’язово. Всі призначення лікаря. Не вистачає столів, маніпуляційного столика. Не вистачає одноразових шпателів. Та і взагалі хотілося б мати більш якийсь пристойний вигляд у цьому кабінеті".
У відділенні зізнаються: для своїх маленьких пацієнтів вони хочуть зробити найкращі умови. Та для цього просто не мають коштів.
Світлана Євтеєва, завідувач дитячого відділу Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру: "Нужна мебель в палаты очень. Краны дети ламают, к сажалению. Бочки для унитазов нужны. Да простые лампы нам нужно поменять в детском отделении, потому что те, что мы когда-то закупали за свой счет – они сейчас уже не выдерживают той загрузки и, к сожалению, требуют замены".
Персонал дитячого відділення Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру закликає всіх небайдужих допомогти їм. Адже їхні маленькі пацієнти заслуговують на хороші емоції щодня.
Сніжана Євпак, представниця Всеукраїнської мережі ЛЖВ: "И вот сегодня, видя радость детсткую, смех, удивление – потому что мыльное шоу, оно не оставляет равнодушными не только детей, но и взрослых. И это на самом деле здорово. И хотелось бы почаще такие мероприятия проводить для детей, которые находяться на лечении столь длительное время".
