Тижні пам’яті аварії на ЧАЕС

«Тижні пам’яті аварії на Чорнобильській АЕС ». Кінофестиваль під такою назвою стартував у Черкасах. Захід, присвячений 25-й річниці трагедії, проводить комунальне підприємство «Черкасиоблкіно». Усі бажаючі зможуть переглянути документальні хронічки та художні фільми, присвячені квітневим подіям 86-ого року. На відкритті кінофестивалю побувала Марія Гаврилян.

Напередодні 25 річниці аварії на ЧАЕС у черкаському Палаці молоді зібралися два покоління рятувальників – досвідчені ліквідатори та майбутні вогнеборці, студенти пожежної академії. Тут стартувала акція «Тижні пам’яті Чорнобильської катастрофи». Її організував директор комунального підприємства «Черкасиоблкіно» Іван Козленко.
Іван Козленко, директор КП «Черкасиоблкіно»: «Ми хочемо разом з ліквідаторами продовжити фестиваль в усіх закладах обласного центру, мова йде про будинок офіцерів, краєзнавчий музей, районних, міських дирекціях кіномережі, куди ми передали фільми».
Наталя Жакіна, директор Палацу молоді: «Сьогоднішній захід – це пам’ять, уклін доземний тим ліквідаторам, які поклали свої життя, щоб ми зараз жили».
На розсуд глядачів «Черкасиоблкіно» представить кілька фільмів про Чорнобильську катастрофу. Атмосферу тих страшних подій відтворять як документальні хроніки, так і художні фільми. Цього дня курсанти Пожежної академії також могли дізнатися про катастрофу зі слів очевидців.

Сергій Кириченко ліквідатор аварії на ЧАЕС: «Если честно – было страшно. Особенно страшно полное безлюдне в абсолютно целых деревнях в Припяти. Если честно страшнее ничего не бывает: села-призраки, пустіые дороги».
Олександр Рожков, побувавши в епіцентрі атомної біди, відкрив у собі талант поета. Так він рятувався від страшної реальності.
Олександр Рожков, ліквідатор аварії на ЧАЕС: «Мы работу там так понимали – это долг, существа его соль. Боль Чернобыля воспринимали, как свою и народную боль. О страна ты моя дорогая, если что, ты о нас не забудь. И делам нашим дань отдавая, помяни нас уж все как-нибудь».
Проте країна про подвиг ліквідаторів згадує не часто. Скромних пенсій не вистачає на повноцінне лікування.
Олег Гончаров голова міської організації «Союз Чорнобиль»: «За моей спиной стоят все переселенцы, все ликвидаторы, люди, которые действительно испытали ужас этой трагедии. И мы боремся за то, что бы нас все-таки помнили и не забывали».
Про мужніх рятувальників завжди пам’ятають наступники.
Дмитро, курсант ЧАПБ ім. Героїв Чорнобиля: «Загалом, це герої, які відверто поклали своє життя за нас, за свою батьківщину, за наше здоров’я, за дітей своїх».
Катерина, курсантка ЧАПБ ім. Героїв Чорнобиля: «Ми навчаємося в такому закладі, який присвячений героям цієї біди. Наше завдання полягає в тому, щоб запобігти наступним подіям, які відбулися того дня».
Ліквідаторами-героями курсанти водночас і захоплюються, і співчувають їм. Проте переконують: якщо подібне лихо повториться, без зайвих роздумів візьмуться за виконання своїх обов’язків.
Євген, курсант ЧАПБ ім. Героїв Чорнобиля: «Підкорявся би наказам, робив би усе, щоб казали, та й життя поклав, якщо б прийшлось».
До організації заходу, присвяченому пам’яті Чорнобильської трагедії, майбутні рятувальники доклали також чимало зусиль. Хроніку квітневих подій 86-ого року вони виклали у віршах та танці.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net