23 лютого відзначають День захисника Вітчизни. Саме цього дня 1918 року молоді загони Червоної Армії розбили німецькі війська під Нарвою і Псковом. Відтоді це, радянське за походженням свято, стало народним для багатьох країн колишнього Радянського Союзу. Відзначають це свято і в нашій країні. З роками, змінюючи свою назву, це свято не змінило своєї сутності – вшановувати тих, хто мужньо захищав землі від загарбників, а також цінувати тих, хто сьогодні стоїть на варті захисту нашої Батьківщини і несе нелегку службу в ім’я її безпеки.
Федір Авксентійович Задорожній, ветеран Великої Вітчизняної, передивляється старі фотографії та згадує воєнні роки. Свої переживання йому описати важко, адже усе його життя – книга, написана роками. У 1941 році на Карельському фронті його було поранено. Шматок розірваної гранати назавжди опинився у грудях чоловіка. Згадки про ті страшні часи закарбувалися в його пам’яті. До свята Дня захисника ставиться з особливою повагою. Пригадує, за його молодості, святкування 23 лютого завжди проходило пишно – з піснями та танцями. Не було жодної людини в СРСР, яка б не знала, що означає 23 лютого. Служити в Армії раніше було почесно. Сьогодні, на думку Федора Авксентійовича, треба створити такі умови, щоб армійці пишалия своєю участю.
Федір Задорожній, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Слід більше приділяти армії часу, тому що це люди, які будуть захищати країну. Їм треба створити всі умови, щоб вони могли гордитися тим, що вони в армії».
Саме тоді бути солдатом стане престижно. А до людей у формі буде особливе ставлення.
Федір Задорожній, ветеран Великої Вітчизняної війни: «Щоб люди всі поважали, як у формі людина йде, що це людина, яка захистить його від ворога».
Про вихованців Оршанського центру підготовки Державної прикордонної служби України можна з впевненістю сказати: вони справжні захисники Вітчизни. З гордістю носять військове вбрання і насолоджуються армійським життям. Пам’ятають про героїв, шанують сучасників, а до одного з найпопулярніших радянських свят ставляться з великою повагою.
Ярослав Лопутинський, центр підготовки Державної прикордонної служби смт. Оршанець: «Я ставлюся до цього свята з великою пошаною і пишаюся тим, що я маю можливість служити в українській армії».
Хоча з Днем захисника Вітчизни переважно поздоровляють сильну половину людства, а неофіційно цей день взагалі вважається Днем чоловіків, святкують його і жінки. Серед них і Алла Золотіна. Служити в армії – її свідомий вибір.
Алла Золотіна, центр підготовки Державної прикордонної служби смт. Оршанець: «Зараз мені дуже приємно, що це свято ми будемо відзначати з сім’єю і в коло захисниць Вітчизни будуть включати і мене».
Та все ж дівчата погоджуються: на звання захисників більше заслуговують чоловіки. Саме вони повинні охороняти наш спокій та стояти на варті безпеки. На знак своєї пошани дівчата дарують сильній половині пісню.
Саме вона об’єднує покоління в пам’яті про великі подвиги наших захисників.
