Сьогодні відзначають День домашніх тварин

Улюбленці родини, екстрасенси, вчителі, друзі. Усе це про домашніх тварин. Сьогодні у чотирилапих, вусатих і хвостатих, а також їхніх господарів свято – День домашніх тварин. Журналісти ВІККА-НОВИН вирішили з’ясувати, як домашні улюбленці впливають на своїх господарів. Історію двох котів, Маркіза та Арчі, розповідає Ірина Гришко.

Олександр Гульбіс готує обід коту. Визирає у вікно і зве домашнього улюбленця. Аби знати, коли той повернеться з прогулянки, господар обладнав для нього дзвінок.
Арчі живе тут усього кілька місяців. Його попередником упродовж 5-ти років був кіт такої ж породи. Він помер від інсульту, а господар важко переживав втрату, тож друзі вирішили «рятувати» Олександра Гавриловича від туги …і подарували Арчі. Він – представник рідкісної породи. Курильських бобтейлів в місті усього кілька. Курили схожі на маленьку рись і мають куций хвостик.
Тварини товариські і відданні. Звикають не до оселі, як більшість котів, а до людини. Це почуття взаємне.
Олександр Гульбіс: «Оскільки я цілий день вдома, треба з кимось спілкуватися, і потім вони кращі, ніж людина».
Ігри з котом – справжнє задоволення для господаря.
Олександр Гульбіс: «А коли іграшка набридає, він її забирає і виносить».
За роки спілкування з братами меншими пан Олександр подобрішав. Чоловік жартує, що це швидше через вік, утім знайомі заслугу приписують вусатому другу.

Олександр Гульбіс: «За той час, що у мене живе кіт, хто мене знає, говорить – став м’якшим».
Дослідження доводять: власники домашніх тварин зазвичай контактніші та доброзичливіші. Психологи підтверджують: тварини у дітей розвивають відповідальність, доброту, милосердя, акуратність. Дорослим допомагають здолати стрес та пережити самотність.
Олександр Гульбіс: «Він ніколи не лежить у кутку. Завжди моститься до тіла, щоб був контакт».
Саме завдяки тактильниим відчуттям, характер людини стає м’якшим.
Ярослав Грушецький, художній керівник театру ляльок: «Діти дивляться на нього як на колегу і іноді іти не хочуть, щоб погратися з котиком».
Це – Маркіз. Він вже 6 років живе у ляльковому театрі.
Надія Хаустова, керівник літературно-драматуртичної частини: «Його принесли будівельники. Коли дах ремонтували і він прожився».
Його вважають талісманом і справжнім антидепресантом. Один лише погляд на чорно-білого красеня або розмова із ним – і від поганого настрою не залишається й сліду. З його появою в театрі стало затишніше, турбота про кота об’єднала колектив.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net