Разом з паспортом – побої

Разом із паспортом – побої. Такий подарунок у свої 16 років отримав Ярослав Розкиданий зі Шполи. Коли хлопець прийшов до навчального закладу на урочисте вручення документів зрілості, у класній кімнаті його побили троє хлопців. Чотири роки правоохоронці займаються цією справою, утім віз і нині там. Особи, які вчинили злочин, не встановлені. Справу двічі закривали. Батьки потерпілого вперто шукають справедливості: сьогодні досудове слідство відновлене, утім, чи покарає закон винних? Продовжить Ірина Гришко.

3 лютого 2006 року Ярослав прийшов до Шполянської гімназії № 3, аби в урочистій атмосфері отримати паспорт.
Ярослав Розкиданий, потерпілий: «Прийшов у клас, щоб одяг залишити, там було 3 незнайомих хлопці, з якими ми раніше перетиналися. Спитали, що ти тут робиш, зараз ми з тобою розберемося і все».
Після бійки Ярослав пішов додому, так і не побувавши на святі.
Віталій Рукавець, директор Шполянської гімназії № 3: «Не було його, ми проводили вручення, всі були задіяні. На наступний день дізнався від охоронця, що його сина побили».
Батьки відвезли сина до лікарні, там встановили закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забиття м’яких тканин обличчя. Директор навчального закладу запевняє: ніхто побитого учня не бачив.

Віталій Рукавець, директор Шполянської гімназії № 3: «Якщо б таке навіть сталося, то піднявся б крик, ми б почули».
Утім, свідок таки знайшовся. Учениця цієї школи бачила, що відбувалося у класі. Та ходу кримінальної справи це не допомогло. За словами батьків Ярослава, родину дівчинки залякали, тож від своїх свідчень вона відмовилася. Хоча через рік, 2007, її мати скаржилася прокурору області на переслідування дівчинки вчителями через те, що вона стала свідком злочину.
Без свідка довести вину злочинців стало ще складніше. Утім рідні хлопця не втрачали надії на відновлення справедливості і шукали її в усіх можливих інстанціях.
Анатолій Розкиданий, батько потерпілого: «Було стільки звернень, що й не пригадати – прокуратура, відділ освіти, міліція…».
Утім, до сьогодні винних не покарано.
Анатолій Розкиданий, батько потерпілого: «Це відбулося тому, що батько одного з хлопців працював у міліції, а нині обіймає посаду держслужбовця».
Батько Ярослава переконаний: щупальці шполянської мафії всюди, саме тому злочин залишається нерозкритим. Останнє зрушення у справі – повідомлення від начальника ГУ МВС в Черкаській області про «відновлення досудового слідства та активізацію оперативно-розшукових заходів».
Анатолій Розкиданий, батько потерпілого: «Поки я займався лікуванням дитини, вони зробили все, щоб справа не рухалася».
Через пригоду у школі Ярослав пережив стрес, тривалий час лікувався власним коштом, школу закінчував удома на індивідуальному навчанні, а вступив не туди, куди планував.
Ірина Гришко, кореспондент: «У пошуках справедливості родина втратила більшість друзів та знайомих: одним не пробачили байдужості, іншим зради. Та попри всі негаразди, які спіткали сім’ю потерпілого протягом 4 років, їхня позиція залишається принциповою – покарати винних».
Ярослав Розкиданий, потерпілий: «Нехай вони відповідять, за те, що побили мене ні за що».

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net