Доопрацювали закон. Робоча група внесла правки до Закону «Про основи державної мовної політики». Подекуди вони повністю змінюють сутність документа-першоджерела. Зокрема, регіональною мова може бути визнана у випадку відповідного рішення Верховної Ради, а не місцевої. Більше інформації – в сюжеті.
Доопрацьований Закон «Про основи державної мовної політики» подали до Кабміну. Робоча група внесла низку правок, які в деяких місцях значно змінюють зміст первинного документа. Зокрема, регіональною мовою нацменшин може бути визнана та, якою говорять не менше 30% населення, зараз – 10%.
Застосування української мови буде обов’язковим у судочинстві, в органах державної влади, у сфері науки, освіти та реклами. У нинішній версії закону допускається застосування регіональної мови. 75% теле- та радіомовлення знову має бути українською мовою. А регіональною мова може бути визнана в разі відповідного рішення парламенту, а не місцевої ради.
Володимир Василенко, член робочої групи із доопрацювання закону: «Якщо в окремому селі проживають люди, які говорять румунською, угорською, польською, російською мовами, то в них є право звернутися до своєї ради. Вона звертається до облради, але остаточне рішення ухвалює Верховна Рада».
Закон про мови набрав чинності 10 серпня. І низка обласних і міських рад на сході та півдні України вже затвердили російську мову у статусі регіональної. А в разі ухвалення нових правок, російська буде узаконена як регіональна мова лише в Донецькій, Луганській областях і в Криму. Автор законопроекту Вадим Колесніченко вже розкритикував зміни в інтерв’ю «Обозревателю».
Вадим Колесніченко, автор законопроекту: «У мене, чесно кажучи, ця робоча група нічого, крім жалю, не викликає. Це палата № 6… Що вони пропонують? Щоб по кожному населеному пункту (за умови, якщо там 30% населення зберуть підписи) за клопотанням міської ради ухвалювався спеціальний закон Верховної Ради України. Як ви собі це уявляєте?! Чотири тисячі законів?».
Закон «Про основи державної мовної політики» викликав низку протестів по всій Україні. Його опоненти стверджують, що документ фактично надає російській мові статус другої державної. В умовах, коли громадянам пропонують вибір мови навчання, у школах зникає потреба вивчати українську.
Богдан Ажнюк, заввідділу Інституту мовознавства НАНУ: «Основний принцип «Європейської хартії мов» – це двомовність із достатнім знанням державної мови. Цей принцип у законі, що діє, не забезпечений. Для того, щоб обирати мову, потрібно її знати».
Проте невідомо, чи набудуть правки чинності. Кабмін ще повинен подати документ до парламенту, а той – проголосувати за нього. Тим часом український Прем’єр Микола Азаров уже заявив, що закон про мови не скасують, у нього можуть бути внесені лише технічні зміни.
