Роковини Сергієнка. На Корсунщині вшанували пам’ять закатованого журналіста. На його могилі товариші встановили козацький хрест та висадили калину. Так заповів сам Василь Сергієнко, напередодні свої загибелі. Нагадаю, рік тому тіло закатованого активіста знайшли у тамтешньому лісі.
Резонансне вбивство на Корсунщині рік тому сколихнуло усю Черкащину. Активіста Василя Сергієнка викрали уночі біля власного будинку. Знайшли його тіло у лісосмузі неподалік Корсунь-Шевченківського. Закатованого. Друзі та рідні від самого початку висували версію: усе – через громадську діяльність Сергієнка. Мовляв, за два тижні до загибелі йому погрожували.
Анатолій Романюк, товариш Василя Сергієнка (ДОСЬЄ за 2014 рік): "Вираховували його десь два тижня… Їздили, крутились машини біля будинку його, де він мешкав. Оскільки це замовне вбивство, то задіяні тут серйозні люди, серйозні політики, яким не подобалося, чим він займався, що він писав статті та викривав деякі факти".
"Самооборонівцю" Василю Сергієнко було 58 років. Чоловік писав критичні статті до районної газети. Мав, згадують друзі, чітку громадянську позицію, яку не приховував. Разом, пригадує товариш Анатолій Безуглий, боролися проти колишнього режиму.
Анатолій Безуглий, товариш Василя Сергієнка: "Ми й досі не можемо зрозуміти причини чому так зробили. Він не мав багатства. Він усе своє свідоме життя, боровся за Україну, за справедливість. Був гарячий, різкий. Це велика втрата для корсунців, та й для нас усіх".
Василь Сергієнко, пригадує дружина, дуже любив Україну. Для неї став героєм.
Валентина Сергієнко, дружина Василя Сергієнка: "Він був високоосвіченою людиною, талановитою людиною. Писав вірші, малював картини. Писав статті наукові по соціології. Написав дисертацію по соціології, яку не дали йому захистити. Він її відклав, щоб захистити після того, як закінчиться Революція Гідності, але не судилося".
Пошанувати пам’ять героя з’їхалося із півсотні побратимів звідусіль. Та як увіковічити активіста довго не роздумували.
Анатолій Романюк, товариш Василя Сергієнка: "Він заповідав, відчував про свою загибель. Говорив, що не хоче ніяких хрестів, пам’яток. Хочу, щоб кущ калини там посадили. А я його запитав, як він відноситься до того,щоб козацький хрест стояв. "Ну це, якщо я заслужу".
Вікторія Семиренко, дочка Василя Сергієнка: "Ми зараз хочемо виконати одну з частин батькового заповіту і посадити калину".
Поки рідні та друзі справляють роковини по смерті Василя Сергієнка, у міліції результатами у цій справі похвалитися не можуть. Слідство триває, а вбивці й досі на свободі.
Владислав Пустовар, начальник УМВС у Черкаській області: "Ми зможемо довести вину осіб, які вчинили даний злочин. Це все, що поки що зможу сказати без шкоди для слідства".
А самооборонівці переконують, хід справи триматимуть на контролі.
