Черкаські лісівники вигадали як рятувати від шкідників сосновий молодняк. Сіянці хвойних обробляють спеціальними препаратами. Вони, кажуть, дозволяють вберегти від лісових паразитів чи не половину саджанців. Секрети порятунку зелених легень Черкащини, на передодні міжнародного дня лісів, випитували наші кореспонденти.
Цій холодильній шафі Руськополянського лісництва менше місяця. Постійна температура в ній дозволяє зберігати насіння сосни до 10 років. Раніше саме через перепади градусів, сім’я погано сходило – кажуть лісівники. У цьому сховищі зараз зо півтонни насіння. Запаси – на випадок неврожаю.
Ігор Ткач, лісничий Руськополянського лісництва: "Викопуємо. Береться ближче до коріння і звільняється від землі. Але акуратно, щоб не пошкодити кореневу систему".
Територія лісового розсадника. Тут на майже півтора гектарах зросли соснові сіянці. Посадковий матеріал тут лісівники глядять, як дитину. Відбирають найкращі саджанці. Усі, як на підбір: із сформованою верхньою брунькою та непошкодженою кореневою системою.
Олександр Качкалда, сортувальник: "Надриваю їх і більше тут немає чого надривать".
Потім сіянці сосен сортують – попередньо обробивши їхні корінці спеціальним розчином. У бездощів’я він рятує малі саджанці від засухи завдяки накопичуванню вологи. У зливу – слугує абсорбентом.
Леонід Папуша, провідний інженер лісових культур Черкаського лісгоспу: "На 1 ми бачимо 2-3-5 личинок хруща. 40-50% культур гинули".
Це лісівники розповідають про найстрашнішого ворога цієї "зеленої малечі" – травневих жуків. Тепер, радіють, і на них знайшли управу. Кореневу систему "соснової розсади" обробляють додатковими хімікатами. Лісокультурна кампанія на Черкащині нині у розпалі. Так, вже в Черкаському лісгоспі сосновим молодняком залісили вже понад півтори сотні гектарів площі. Висадять ще стільки ж хвойних. Руськополянські лісівники кажуть: завжди слідкують, аби їхні врожаї шишки були щедрими. Адже насіннєвим матеріалом підсобляють всьому Черкаському лісгоспу.
