Лайливі слова рятують від хвороб тіла

Замість тисячі слів- один матюк. Гнів, подив і навіть радість українці здебільшого висловлюють лайкою. Такого висновку дійшли в компанії «Research & Branding Group». Їхнє опитування засвідчило: щодругий нині зловживає міцним слівцем. Добирати слова люди лінуються, стверджують психологи. І зрештою, потрапляють у залежність і психологічну пастку. Яку – Олена Берестенко далі.

Леонід Туменко – майстер інтелігентної лайки. Слівцем із перцем любить козирнути в компанії. Каже: цим робить буденну мову колоритнішою. Звичку лаятися дістав у спадок від батька.

Леонід Туменко, журналіст: «Як він обирав? Наприклад, таку твою у три дзендзеля мать. Тату, кажу, а що таке дзендзель? А сам не знаю, каже, але ж дзендзель».

Матюки, лайка, нецензурщина… Так кажуть у народі. У науковців своє, делікатніше, означення – мовно-культурний феномен. Його вивчила і упорядкувала дослідниця Леся Ставицька.

Сергій Шамара, етнолог: «Ну от, скажімо, не буду називати слово, але воно у книзі Ставицької на 40 сторінках розтлумачене. Тобто в яких контекстах і переконтекстах його вживають».

За свої сміливі дослідження Ставицька зазнала гонінь у академічному середовищі. Визнавати існування такої сороміцької культури більшість дослідників не хотіла.

Сергій Шамара, етнолог: «Ну, ми ж не будемо заперечувати, що це є складовою нашого життя. Тоді виникає питання: науковці є напівнауковцями? Вони вивчають мову, але не всю? Вивчають етнологію, але не всю етнологію?».

Як і кілька століть тому, нині українці активно розвивають свій запас лайливих слів. Щодругий ні дня не може прожити без міцного слівця.

Житель м. Черкаси: «Я ругаюсь, как сапожник».

Люди переймаються через проблеми та страхи, пояснює психолог. Тому в розмовах і звертаннях уже розслабляються, як можуть.

Інна Кукуленко-Лук’янець, психолог: «Я вважаю, краще йти десь у спортзал. Побігати, пострибати. Це той же викид адреналіну. Фізична розрядка має бути».

Як накопичувати в собі негатив, недовго й до хвороби, застерігає психолог. Бо тоді в діалог сумління і звички вступає психосоматика. Лайливі слова можна витісняти музикою, віршами та навіть цукерками.

Олена Берестенко, кореспондент: «Заїдати нецензурщину солодощами пропонують психологи. Як тільки закортить ужити слівце з перцем – льодяник чи цукерка вам у поміч. Ця солодка звичка очистить мовлення, переконують фахівці. Чи так само позитивно вона впливатиме на фігуру – не кажуть».

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут
booked.net