Черкащанка Світлана Горбань стала лауреатом літературної премії «Коронація слова». Роман письменниці «Надія: сплутані пазли», написаний у співавторстві з рідною сестрою, отримав схвалення столичних критиків та надію потрапити до рук пересічного читача. Літературний конкурс «Коронація слова» проходить вже вдев’яте. Цьогоріч на церемонію запросили 10-х авторів найкращих, на думку журі, романів. Серед них і черкасько-кременчуцький дует сестер-романісток.
Роман «Надія: сплутані пазли» сестри Світлана Горбань та Наталя Лапіна у співавторстві писали близько 2-х років. Рішення про участь у літературному конкурсі ухвалювали теж разом. Відзнака «Коронації слова» у номінації «Роман» вкотре довела: сестри вдало доповнюють одна одну. З своїм твором письменниці ввійшли до десятки найкращих.
Світлана Горбань, письменниця-романістка: «Це було дуже урочисте нагородження і нам з сестрою воно дуже сподобалось».
Конкурс «Коронація слова» нині на високому рівні проводиться, там високоповажне журі. Для нас велика честь, що ми взяли участь і були визнаними на цьому конкурсі»
Співпраця сестер почалася більше 15 років тому із написання невеличкої повісті «Апокриф», присвяченої бабусі дівчат.
Нині в творчому доробку письменниць 5 романів. З них три вже надруковані, а ще два чекають свого часу.
Цьогорічний конкурс – далеко не перша спроба досягти визнання. Сестри вже брали участь у «Коронації слова» 2004
року. Окрім того, письменниці стали лауреатами першого конкурсу гостросюжетного роману «Золотий бабай».
Світлана Горбань, письменниця-романістка: «Тоді нагороду вручав вже покійний Загребельний, і він нам сказав, якби вирішував я , то я б вам перше місце дав».
Працюють сестри переважно в таких жанрах, як історичний роман та фентезі. Розповідаючи про зміст свої творінь, Світлана Горбань переконує: романи – з нічого не з’являються.
Світлана Горбань, письменниця-романістка: «Коли мене питають, що у ваших романах особистого, а що вигаданого, то я відповідаю: 100 % вигаданого і 100 % особистого».
Нещодавно Світлана Петрівна взялася до написання казок і дитячих оповідань. Творить літературні мініатюри письменниця для двох своїх онуків. Досить багато часу романістка віддає власноруч вирощеному розарію. Тож можливо, що саме у цьому затишному садку народиться ідея нового літературного шедевру.
