Унікальний могильник у Черкасах. Поховання часів черняхівської культури знайдені в центрі міста. Перші – ще 20 років тому. З того часу історичну місцину ще декілька років досліджували археологи. Та повноцінним розкопкам стала на заваді урбанізація та розбудова середмістя.
На перші унікальні поховання часів черняхівської культури археологи натрапили ще 91-го року. На залишки старих скелетів спершу наткнулися будівельники, які працювали в районі сучасного центру «Хрещатик-Сіті». А згодом на унікальні історичні експонати натрапили і місцеві школярі. Вони віднесли знайдене до музею. І з того часу досліджувати могильник взялися фахівці.
Михайло Сиволап, директор Археологічного музею ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Ми копали там і в 94, 95-му роках. Проводили розкопки за свій рахунок. Згодом ще кілька сезонів там проводив дослідження мій колега. Удвох довели кількість виявлених поховань до 67».
Люди тут жили десь у середині 4-го століття до нашої ери, розповідає археолог. Більшість зі знайдених скелетів досліджені й антропологічно.
Михайло Сиволап, директор Археологічного музею ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Антропологи вказують, що серед скелетів, похованих тут, є ті, які знаходять у більш пізніх могильниках племені полян. Тобто це однозначно слов’яни. Є з іранськими антропологічними рисами. Тобто представники іранського племені аланів».
А були й такі, на яких археологи вгледіли сліди насильницької смерті, розповідає дослідник.
Михайло Сиволап, директор Археологічного музею ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «І один скелет мав германські риси. Це була жінка 45 років. Очевидно, її принесли в жертву. Бо була кинута обличчям донизу».
Нині скелетні рештки передані в музей археології. Вони поповнили тамтешню антропологічну колекцію. А частина знайденого перебуває в місцевому університетському музеї, заснованому Михайлом Сиволапом. Музей можна було б розширити новими історичними експонатами, каже дослідник. Бо таких могильників у Черкасах могло бути кілька. Щоправда, що більше розвивається інфраструктура міста, то менше шансів це зробити. Та й проведення розкопок не поспішають фінансувати. От і виходить, що все тримається на ентузіазмі небайдужих містян.
Михайло Сиволап, директор Археологічного музею ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Ми навіть виявили на проїжджій частині ділянку, де спалювали цих людей. Це по вулиці Остафія Дашкевича. Ділянка діаметром шість метрів. Це пропаленого ґрунту. З товстим шаром золи. Там їх спалювали та потім зсипали ось у такі посудини – урни».
Михайло Сиволап разом із колегами знайшов навіть місце поселення наших пращурів. Це поруч із сучасним готелем «Дніпро». Але знову ж таки, каже археолог, будь-що досліджувати надалі неможливо через постійну забудову міста.