Депутати теж люди. Таку тезу експериментом взялися доводити чи ж спростовувати мої колеги. Перевірку на народність почали з керманича "Дирекції парків" Миколи Бондаренка. Чи пройшов депутат міськради ВІККівські тести – Ірина Малюкова розповість.
Ірина Малюкова, кореспондент: "Ранковий тролейбус та кількагодинні черги майже усюди. Такі будні черкасців. Чи готові міські народні обранці до ранкового "Форд Боярду", зараз перевіримо"
На зйомку депутат міськради Микола Бондаренко прибув на власному авто. Як сам каже: бюджетному. Із водійського сидіння пересаджуємо обранця в тролейбус.
Микола Бондаренко, депутат міськради: "Чесно кажучи, у мене є машина "Таврія", яку я купив 10 років тому. Переважно я користуюся нею, тому що ритм життя не дозволяє мені користуватися громадським транспортом. Дуже багато часу на це йде. А їжджу на автобусах/тролейбусах в основному, коли зламається машина, що буває на часі досить рідко, або коли випиваю в місті, то також, звичайно, завжди залишаю її на зупинках – і їжджу громадським транспортом"
"Рогатого" в ранковий час пік чекаємо 20 хвилин. Врешті під’їздить переповнений. У транспорті Бондаренко одразу знаходить співрозмовника. Бесідує із неабиякою депутатською цікавістю. Тут же, в тролейбусі, співбесідниця отримує комунальні поради. Наступне завдання – вистояти чергу в поліклініці.
Ірина Малюкова, кореспондент: "Щоб ви розуміли, ось ці всі люди – це черга у 708-ий кабінет, куди нам треба потрапити. І в нас буквально залишається година, щоб пан Микола встиг на роботу"
У лікарні народний обранець не губиться. За аналізи без направлення з нього просять благодійний внесок. Його проводять офіційно через термінал.
Микола Бондаренко, депутат міськради: "Якщо держава не може забезпечити лікарню повноцінними зарплатами, медикаментами, хімікатами для проведення лабораторних досліджень, то я розумію, що лікарня намагається якимось чином викрутитись. Наскільки це правомірно? Я не юрист, не мені судити, але в нас треба щось робити в медицині, реформувати її"
Дізнавшись, що перед ними депутат міськради, лікарі пожвавішали. Йти без черги Бондаренко навідріз відмовляється. Каже: депутат має бути взірцем.
Микола Бондаренко, депутат міськради: "Я не роблю цього ніколи, і не бачу причин робити це зараз. Тим паче, перед старенькими. Тим паче, ми всі ними колись станемо. Треба поважати, пропускати вперед"
У черзі традиційно – скарги на лікарів. Від депутата наріканти отримують невеликий лікнеп.
Микола Бондаренко, депутат міськради: "Карнегі, здається, говорив, що молодь завжди підтримує більш хороші і цікаві речі, але вона голосує ногами. Вона не ходить на вибори. – Тобто голослівно усе? – Так. Тому, коли ми сидимо і тут жаліємося, то як ви хочете щось змінити? Кудись треба жалітися"
У лабораторію додають ще кількох працівників – і черга в півтора десятка людей тане на очах. Наступний – герой експерименту.
Ірина Малюкова, кореспондент: "Вистояли чергу і здали аналізи ми за 20 хвилин. Чи то через наявність знімальної групи, чи то через те,що з нами депутат міськради. Пане Миколо, Ваша думка?"
Микола Бондаренко, депутат міськради: "Ну, мені важко коментувати час, тому що я вперше в цій поліклініці. Я не знаю, як швидко вони зазвичай обслуговують громадян. Раніше я здавав аналізи в п’ятій поліклініці. Там приблизно півгодини також, десь такий діапазон"
За півгодини Бондаренко вирішує вже не медичні питання, а загальноміські.
