Рибний старт. У Дніпрі прибуло водних мешканців. Із дахнівського узбережжя у річку випустили близько п’яти тонн малька коропа. Риба, кажуть іхтіологи, і водну екосистему налагодить, а як підросте – радості рибалкам додасть. У велике плавання мальків проводжали і наші кореспонденти.
Більше ста тисяч мальків коропа випускають у Кременчуцьке водосховище. Ця риба, говорять екологи, місцева. Вона і дніпровський санітар, і до столу гожа. Аби її не поменшало у водоймах, зариблення проводять щорічно.
Олександр Спрягайло, еколог: "Штучне зариблення обов’язково потрібно проводити, оскільки системи річок дуже зарегульовані, дуже серйозний антропогенний вплив, тому риба сама зараз уже сама, на жаль, не може відновлювати свої популяції і без участі людини, штучного зариблення дуже важко".
Восени, кажуть, у Дніпро запустять ще товстолобика та білого амура. Бо 5 тонн малька – замало. Тому іхтіологи мріють зарибити Дніпро ще на тонн двадцять.
Микола Клименко, начальник Державної екологічної інспекції у Черкаській області: "Брали у цьому році показники і вода стає набагато чистішою від зелені, у зв’язку з тим, що періодично, кожний рік випускаємо рибу такої породи як товстолобик, як білий амур".
Поповнювали кількість водних мешканців у складчину черкаські підприємства. Бо, зізнаються, найбільше використовують ресурси річки. У спільній справі шість товариств згуртував обласний очільник.
Дмитро Дядик, начальник "Черкасирибоохорона": "Це перша акція, яка проводиться забруднюючими підприємствами, які використовують воду у своїх цілях, тоді її скидають".
Юрій Ткаченко, голова Черкаської ОДА: "Бюджетних коштів немає. Вони не передбачаються. Це було б дуже добре, якби це стало традицією і до цього долучилися і місцеві бюджети Канівського, Черкаського і Чигиринського районів, там, де знаходиться найбільше підприємств".
За рік випущені коропи важитимуть десь із кілограм. Та щоб ця риба доросла, її охоронятимуть.
Сергій Поліщук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області: "Екологічною інспекцією, спільно з "Рибоохороною" та Міністерством внутрішніх справ буде створено пост для охорони цього водоймища. Від браконьєрських посягань, від того, щоб не виловлювали рибу любителі та від того, щоб дану риби не поїдали птахи".
Ірина Головка, кореспондент: "Ось на цих човнах три доби охоронятимуть спокій мальків, яких випустили у Кременчуцьке водосховище. Бо цього часу, кажуть іхтіологи, вистачить аби риба знайшла собі нові домівки".
