Їх роботи прикрашають десятки зарубіжних галерей. А у рідному місті вони кинуті напризволяще. Така доля спіткала черкаських митців. У рідному місті вони можуть лишитися без майстерень. В один день з них зняли всі пільги та прирівняли до підприємців. Тепер замість звичної тисячі, вони мусять викладати всі чотири. Вікторія Хамаза знає більше.
За свою творчу кар’єру Віктор Крючков оживив сотні таких скульптур. Їх левова частка прикрашає чимало міських скверів та парків. Більшість, каже скульптор, створив тут. Та останні витвори може не закінчити. Бо нічим платити за майстерню.
Віктор Крючков, митець: "Пенсія у мене 1048 гривень, платити за майстерню десь тисячу гривень. У мене тоді не лишається ні на фарби, ні на прожиття".
І днює, і ночує в своїй майстерні і художник Віктор Афонін. За десятки років він обжив тут кожен куточок. Та з рідних стін виживають тарифи, каже митець. Замість звичної тисячі він вимушений платити всі три. Все, обурюється, бо справу усього його життя прирівняли до звичної комерції.
Віктор Афонін, художник: "Це далеко не виробництво. Це винятково камерні речі. Творчість робиться в інтимній атмосфері. Нам лишилося не зовсім довго, якщо так буде продовжуватися. Я не знаю, що тоді робити? Пляшки йти збирати".
У боргову яму черкаських митців загнали тарифи. Для них вони зросли майже вдвічі. Все, пояснюють художники, бо їх прирівняли до підприємців. Якщо раніше за опалення своїх майстерень вони сплачували як мешканці будинку. То зараз – як прибуткова організація. А це – понад три тисячі гривень. Така сума, кажуть митці, для них – не підйомна.
Віктор Олексенко, художник: "Вони не мають можливості заробляти на свою діяльність, на життя, на утримання своєї сім’ї. Виходить таке, що треба кидати це приміщення, а де працювати".
Іван Фізер, відповідальний секретар Спілки художників України в Черкаській області: "Нас прирівняли до виробників. У цьому році нам пільги зняли і втричі підвищилася ця плата. Що унеможливлює подальше наше існування. Таких сум платити ми не зможемо. Буде біда. Знаєте, зруйнувати швидко можна. А відновити це дуже важко."
Допомогти митцям вибратися з боргової ями пообіцяв міський голова. Як саме – вирішуватиме не лише з художниками, а й підприємством, яке забезпечує теплом майстерні.
Сергій Одарич, мер м. Черкаси: "Питання у тому, що їхнє приміщення вони просто продуваються наскрізь. Вони абсолютно діряві. Там величезні тепловтрати. Ми намітили, яким чином можна це зробити, яким чином можна це приміщення модернізувати енергоефективно, поставити окремо облік. Я думаю, що там проблему ми до опалювального сезону розв’яжемо".
Б’ють на сполох і в обласному управлінні культури. Там кажуть: лишати митців без майстерень недопустимо. Саму ж спілку художників радять зробити пільговою. Та прямих важелів впливу на це – не мають. Утім, допомогти митцям все ж обіцяють.
Олексій Власов, керівник управління культури Черкаської ОДА: "Підтримку, я думаю, ми будемо мати і від керівництва нашої адміністрації, і Від Ю.О. Ткаченка, і безпосередньо від заступника з гуманітарних питань, який координує питання управління культури. Спільно, ми цю проблему будемо намагатися вирішити".
Такі обіцянки владців митців не заспокоюють. Адже лишивши їх майстерень, вони враз перекреслять майбутнє й молодим художникам. А більшість з них майже щодня працюють саме у цих приміщеннях.
