І не велосипед, але й не машина. Черкащанин створив унікальний скотчмобіль. Вдома самостійно переробив триколісний ровер, обмотав помаранчевою плівкою і тепер роз’їжджає на ньому на далекі відстані. Теледебют чоловіка та дивомобіля – у сюжеті Яни Федоровської.
Замість мотору – ноги, а замість дисків – спиці. Ця помаранчева машина – дещо химерна для пересічних містян. Для Олексія ж – звичайнісінький засіб пересування. Хоч, каже, ще далеко не ідеальний.
Хоча з своїми функціями справляється на "ура". Ця дивомашина, пояснює Олексій, суміш велосипеда та автомобіля, що дозволяє з комфортом долати відстані та негоду. Основа – триколісний лежачий велосипед. Його ззовні Олексій обмотав пластиковими трубами, а їх – скотчем та плівкою для меблів. На все пішло тижнів зо три. Каже, так досяг мінімальної ваги і захист.
Олексій Ганшин, власник веломобіля: "Сьогодні був дощ зранку, аби в мене не було веломобіля я б не поїхав, бо бачив прогноз. Зараз невеликий дощ для мене не проблема. В цьому і є основна задача веломобіля".
В середині, як і в автомобіля, – кермо та місце для багажу. А ще поворотники і спідометр. Від велосипеда – ручні гальма, а замість двигуна власне педалі. Позаду на веломобілі Олексій приробив міні-багажник, аби захистити речі від дощу. Хоча, каже, волога та багнюка таки потрапляють в "кабіну".
Олексій Ганшин, власник веломобіля: "Якщо нахилити і подивитися знизу, видно що там на дні ще є багато дірок, через які потрапляє вода. От європейські моделі вони майже повністю герметичні, і я тепер зрозумів для чого".
Саме в Європі та форумах й піддивився Олексій таке ноу-хау, хоча там, каже, це за норму. Реакція ж українців, натомість, різна. Хтось соромиться і лише здалеку фільмує, сміливці ж ретельно роздивляються.
Степан, житель м. Черкаси: "Пойдет, для путешествий то, что надо. Молодец"
Водії, каже велолюбитель, переважно поводять себе толерантно. Перехожі – реагують по-різному.
Олексій Ганшин, власник веломобіля: "Перша реакція це хахаха. З цим… ну хахаха реакція теж є, але набагато менше, в основному позитивна. Особливо коли я проїжджаю повз зупинку, люди стоять під дощем мокнуть, чекають автобуса, а я їду, і коли так кілька разів проїду, то вже ніхто не сміється. Я дуже вдячний водіям вантажівок, вони дуже обережно завжди об’їжджають".
Це вже четверта саморобна веломашина Олексія. Попередні каже, були менш вдалими. На цій чоловік вже проїхав більше 400-от кілометрів і в сніг, і в дощ. Найдовша поїздка у сім годин була до Черкас і назад. Та за мету Олексій ставить мінімум чотири тисячі кілометрів. І цей витвір називає лише проміжним етапом до еталону саморобних машин.
