Родина потрібна всім. У цьому переконані небайдужі черкасці, які об’єдналися заради допомоги безпритульним тваринам. Понад два роки, наче за графіком, вони виходять на черкаські вулиці та намагаються прилаштувати чотирилапих у хороші руки. Серед хвостатих безпритульних як коти, так і собаки. За час свого існування доброчинний патруль прилаштував декілька сотень тварин. Із небайдужими містянами спілкувалися наші кореспонденти.
Черкащанка Алла Власова весь вільний час присвячує безпритульним тваринам. Жінка понад рік прилаштовує чотирилапих безхатьків. За цей час жінці вдалося зібрати команду таких ентузіастів. Поза очі їх прозвали доброчинним патрулем. За будь-якої погоди чи пори року, декілька разів на тиждень Алла разом із підопічними намагається прилаштувати тварин. Зізнається: взимку найтяжче цуценятам.
Алла Власова, жителька м. Черкаси: «Їм теж холодно, бо вони маленькі й без мами, будки немає, всі у клітці. Кладемо теплі речі, але вони ходять у туалет. Тому нам потрібні теплі речі, ми накриваємо їх. Для них головне – щоби хтось поряд був».
Маленький Голіаф чекає на родину більше місяця. Малюк мужньо переносить морози. За словами Алли Власової, багато чотирилапих гинуть від голоду, найменші ж – від холоду. Ті ж, кого вдається врятувати, чекають на свого господаря.
Алла Власова, жителька м. Черкаси: «Ці малюки чекають свого господаря, чекають свого друга. Вони будуть гарними сторожами та друзями. До нас навіть звертаються люди й кажуть, якого пса хочуть, ми їм перетелефоновуємо, коли є, вони приходять і беруть. Або бачать такого гарного й беруть до себе».
Разом із собаками на нових господарів чекають і безпритульні коти. Черкащанка Валентина Калініна два роки прилаштовує та стерилізує хвостатих. За останній рік прилаштувала близько півсотні тварин. Запевняє: безпритульні коти – найвдячніші створіння.
Валентина Калініна, жителька м. Черкаси: «Маленьких кошенят люди беруть більше. Я раджу не боятися брати дорослих тварин, бо вуличні тварини дуже вдячні. Будь-який кіт або кішка з вулиці йде на лоток. Не завдають ніякої шкоди».
Про відданість безпритульних чотирилапих не за чутками знає родина Сабалдаш. Сім’я прихистила 24 котів, 4 собак і родину їжаків. Декого рятували від людей, декого від голодної смерті.
Ірина Сабалдаш, жителька м. Черкаси: «Практично всі врятовані. Одну кішку ми знайшли в посадці за 400 км від нас, довелося навіть укол робити, щоби довезти. Здебільшого це ображені людьми тварини».
Своїми улюбленцями родина неабияк пишається. Тут зізнаються: хоча доглядати за чотирилапими й не легко, але тепло, яким вони віддячують, того варте.
Андрій Сабалдаш, жителька м. Черкаси: «Якщо хочеш зробити добро, то потрібно його робити, а не чекати якогось певного моменту. Як каже моя дружина: «Сонце світить усім». Отак і доброта – вона для всіх і завжди».
