додому Новини на ВІККА Політичні новини Віктор Медведчук: "Гройсман і його Уряд повинні відповісти перед народом"

Віктор Медведчук: "Гройсман і його Уряд повинні відповісти перед народом"

0

За розруху в економіці, за політику тарифного геноциду Гройсман та його Уряд повинні відповісти перед народом. Про це йдеться у офіційній заяві Голови Політради партії партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука.

"До кінця третього року "управління країною" прем'єр-міністр Гройсман заговорив про завдання, які управлінець зі стратегічним мисленням повинен був поставити на чільне місце вже з моменту вступу на посаду: енергонезалежність, економічно обґрунтовані ціни на газ, транзит блакитного палива і майбутнє ГТС. Однак Гройсман, для якого поняття "ринкова економіка" обмежується масштабами вінницького ринку, в питаннях стратегії і управління був і залишається цинічним популістом. Після затвердження на посаді прем'єра він пафосно заявив, що покаже, як управляти державою. Уже тоді цим він продемонстрував всю свою обмеженість і некомпетентність. Відповідно до Конституції Кабмін є вищим органом у системі органів виконавчої влади, причому органом колективним, що має мало спільного з тим, про що говорить Гройсман, так як управління державою здійснюється трьома гілками влади. Втім, навряд чи Гройсман щось чув про поділ влади, зокрема про повноваження прем'єра, який, згідно з Конституцією, в основному відрізняється від інших членів Кабміну тим, що головує на засіданнях КМ і підписує акти, прийняті урядом. Найкраще підтвердження цьому невігластву – його пафосна мова на засіданні Кабінету міністрів 27 лютого 2019 року.

Хочу звернути увагу на кілька просто феєричних меседжів прем'єра, який чи то через непорозуміння, то чи по безглузду випадковість затримався в цьому кріслі майже на три роки.

Перше. Гройсман заговорив про збільшення видобутку газу: "Але я думаю, що у нас є можливості до 2025 року, 23-го року, 24-го року значно збільшити, реактивно збільшити можливості видобутку газу. Яким чином? Скажу. Повною зміною системи роботи "Держгеонадра". Тієї якраз структури, яка ще до 2014 року наліво і направо роздавала тільки своїм, під килимом, родовища, дозволи і т. д. Ми фактично перші за всю історію, хто зруйнував схему таємних розподілів і вводить абсолютно нову систему публічних конкурсів, аукціонів … Яка наша задача сьогодні? Ми повинні відмовитися від закупівель з-за кордону хоча б 1 метра кубічного газу. Це стратегічна наша мета. Це дасть нам можливість забезпечити себе повністю газом і дасть можливість системно знизити ціну на газ, тому що гаслами ціни на газ зменшити неможливо".

Пан Гройсман з апломбом розмірковує на всю країну про питання, в яких він, м'яко кажучи, зовсім не розбирається. Для того, щоб наростити видобуток газу до таких обсягів, які дозволять повністю відмовитися від імпорту, Україна повинна, крім 20,7 млрд кубометрів газу, видобутих в 2018 році, збільшити видобуток ще на 10,3 млрд (саме такий обсяг ми закупили в минулому році по імпорту). Реально це зробити? Очевидно, що немає: за роки реформ Яценюка – Гройсмана видобуток газу в Україні навіть не досягла показників доєвромайданного 2013-го. І це зрозуміло, адже для збільшення видобутку газу потрібні мільярдні інвестиції, причому в доларах. А таких грошей немає і не буде, оскільки інвестор обходить нашу країну десятою дорогою. Тому говорити про те, що Україна може "реактивно" збільшити видобуток газу, – це повний абсурд. Це утопія. Прем'єр, мабуть, поплутав збільшення обсягів видобутку газу зі збільшенням торгових площ на вінницькому ринку. Там це можна зробити. А тут – ні. І якщо пан Гройсман цього не розуміє, то незрозуміло, що він до сих пір робить в кабінеті Прем'єра.

Друге. Гройсман нарешті задумався про кабальні умови співпраці з МВФ: "… Нам на голову одягли ці борги, які ми повинні сьогодні виплачувати. Підкреслюю, якщо у когось є бажання зробити добре свою справу, будь ласка, змініть угоду з Європейським Союзом про макрофінансову підтримку, змініть угоду з Міжнародним валютним фондом, яку ми маємо сьогодні…"

Мабуть, навіть до Гройсмана почало доходити, що за злочинну політику – "знімай, щоб віддавати, віддавай, щоб займати" – йому доведеться нести відповідальність. "Реформаторська" діяльність Яценюка – Гройсмана – діячів, які замість того, щоб розвивати виробництво і піднімати економіку країни, здійснювали кругосвітні "кредитні вояжі" і, як жебраки на паперті з простягнутою рукою, випрошували транші МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій, – привела до того, що сьогодні кожен українець, включаючи немовлят, інвалідів і пенсіонерів, винен кредиторам $ 1850.

Третє. Гройсман згадав про енергоефективність: "Головне завдання – це енергоефективність. Тобто менше і якісніше енергоспоживання". Дійсно, ідея правильна. Ось тільки в розумінні профнепридатного Гройсмана слова "менше споживати" не мають нічого спільного з енергоефективністю або енергомодернізацією. Йдеться про банальне скорочення виробництва. Політика Яценюка – Гройсмана привела до того, що з 2013 року закрилися десятки тисяч підприємств, промислове виробництво зупинено, деіндустріалізація країни йде повним ходом. Збочена логіка "реформаторів" виглядає приблизно так: чим менше країна виробляє, тим менше споживає газу. І якщо ще в 2013 році ми споживали майже 50,4 млрд кубометрів газу, то сьогодні – трохи більше 32,3 млрд. Ось і вся енергоефективність за Гройсманом.

Окремо хочеться прокоментувати заклик прем'єр-міністра України до іноземних інвесторів: "Ми шукаємо інвесторів по всьому світу. Приходьте, здобувайте, робіть Україну багатшою!"

Навіть у настільки недалекого діяча, як Гройсман, мабуть, з'явилося розуміння того, що для збільшення видобутку газу потрібні інвестиції, про які було згадано вище. Для виходу з кризи Україні потрібні так звані довгі гроші, які будуть працювати на економіку країни, створювати нові робочі місця, наповнювати бюджет… Але для цього необхідно створити сприятливий інвестклімат, який включає в себе не тільки фінансову стабільність, а й демонополізацію ринків, і зважену регуляторну політику, і гарантії захисту приватної власності, і справедливу судову систему, і прозоре податкове законодавство, і багато-багато іншого, – те, що Уряд Гройсмана, з огляду на його профнепридатність, зробити апріорі не здатний. Про що говорити, якщо облікова ставка НБУ, безпосередньо впливає на вартість банківських кредитів, зросла з 6,5% в 2013 році до 18% в 2019-му!

Більш того, очевидно, що приплив капіталу в країну неможливий в умовах тотальної корупції (в зв'язку з цим не можу не згадати про рішення Конституційного Суду, який, по суті, дав чиновникам індульгенцію на незаконне збагачення і узаконив злочинні доходи, отримані в результаті тіньових схем, корупційних оборудок і відвертого казнокрадства). Тому не дивно, що обсяг прямих іноземних інвестицій в економіці України з 2013 року скоротився з $ 53,7 млрд. до $ 32,3 млрд. А щорічний приріст інвестицій, який в 2013-му був на рівні $ 5,8 млрд, за підсумками 2018 року становив всього $ 2,9 млрд.

Цілком очевидно, що пану Гройсману, втім, як і всій нинішні владі, яка перебуває під зовнішнім управлінням США, не потрібен інвестор, який зробить Україну багатшою. Для нинішньої команди, як і її заокеанських господарів, багата Україна і вільний народ представляють серйозну небезпеку. Уряду Гройсмана потрібні не інвестори, а… спонсори.

Підтвердженням цьому є слова прем'єр-міністра про те, що в Києві "зацікавлені в пошуку серйозного авторитетного партнера для спільного управління газотранспортною системою з Європейського Союзу, Сполучених Штатів".

Ще один доказ – інформація, яка активно обговорюється серед топ-менеджерів українських нафтогазових компаній, про те, що міністр енергетики США підбирає команду для призначення на ключові посади в структурі українського "Нафтогазу". Тому не викликає сумнівів: єдина мета, яку ставить нинішня провладна команда, – це обміняти активи "Нафтогазу" і українську ГТС на підтримку з боку США на виборах.

Це пояснює, чому українська влада, проявляючи злочинну недбалість, не замислюється про те, що буде з транзитом газу вже через кілька місяців – з 1 січня 2020 року, чому вона не думає про долю української ГТС. А адже це основоположні питання, від вирішення яких залежить майбутнє нашої країни.

Це прекрасно розуміють навіть наші національно стурбовані і проамериканські налаштовані політики. Сьогодні від транзиту газу ми отримуємо близько $ 3 млрд. (це при тому, що дохідна частина бюджету в 2019 році визначена на рівні $ 35 млрд.). У нинішніх економічних умовах втрата $ 3 млрд. стане непоправною помилкою єврореформаторів. Тому, коли глава правління НАК "Нафтогаз України" Коболєв каже, що "Північний потік – 2" – "для нас це питання виживання", він не перебільшує. Це дійсно так. Якщо Київ упустить свій шанс і не створить тристоронній газовий консорціум (в якому Росія виступить постачальником газу, Україна – транзитером, а ЄС – споживачем), якщо "Північний потік – 2" і "Турецький потік" запрацюють на повну потужність, то українська ГТС перетвориться на купу металобрухту. Або в своєрідний пам'ятник національної заклопотаності і політичному недоумкуватість. Музей імені Гройсмана – В'ятровича – Кириленко. Тому що без створення газотранспортного консорціуму ми ніколи не доб'ємося забезпечення тих обсягів транзиту, які отримувала наша ГТС в останні кілька років.

В української влади є два варіанти: або сісти за стіл переговорів з РФ і ЄС, щоб вести конструктивні (підкреслюю – конструктивні) переговори з питання транзиту газу через створення консорціуму, або визнати, що вона, по суті, підписує смертний вирок українській економіці і ховає соціальну сферу.

Те ж саме стосується і питань поставки газу. "Реформатори" можуть скільки завгодно кричати про те, що вони енергонезалежний і вже майже 1200 днів не купують жодного кубічного метра російського газу. Але це цинічний обман. Це знущання над нашими людьми. Тому що той газ, який сьогодні імпортує Україна, є російським газом. Ось тільки купує його наша "незалежна" влада через треті руки – у Угорщини, Польщі чи Словаччини, забираючи останні гроші у доведених до злиднів українців за допомогою підвищення тарифів.

З цього питання представники партії "Опозиційна платформа – За життя" провели розслідування, вивчили документи і найближчим часом розкажуть про корупційні схеми по так званій формулі "Дюссельдорф +", використовуючи яку влада обкрадає власний народ, імпортуючи газ по $ 339 за тисячу кубометрів в останній місяць минулого року, а в середньому за 2018 рік він імпортувався за ціною $ 300 за тисячу кубометрів, хоча його ціна – не більше $ 230-250. Тут вихід один: повернутися до практики прямих закупівель газу у російського "Газпрому", позбувшись від посередників, які просто заробляють надприбутки, а населення отримує захмарні тарифи.

"… Ми думаємо про майбутнє України. Про сьогодення. Найголовніше – ми думаємо про українців. Кожен день думаємо про те, що треба зробити, щоб Україна стала сильнішою, а українці – багатшими", – заявляє Гройсман. Але на тлі такого тотального, кричущо цинічного обману його слова виглядають як знущання над здоровим глуздом, як знущання над доведеними до злиднів мільйонами громадян.

Слухаючи пафосні промови прем'єра про українців, про багату Україну, мимоволі згадуєш стали вже крилатими рядки Леоніда Філатова: "Вранці мажу бутерброд – відразу думка: а як народ?"

Вашому Кабміну, пане Гройсман, майже три роки. За цей час ви з усією очевидністю довели, що вам і вашому уряду не потрібна багата Україна. Єдине, в чому ви зацікавлені, так це в тому, щоб мати можливість і далі грабувати український народ, прикриваючись гаслами про патріотизм і "цивілізаційний вибір". А тому перше, що повинна зробити і, впевнений, зробить нова влада, яка буде обрана в цьому році, це відправить ваш профнепридатний, керований в ручному режимі з Вашингтона, антинародний, антиукраїнський Уряд у відставку.

Після чого нова команда (якщо така прийде в Кабмін – ефективні менеджери, управлінці, політики зі стратегічним мисленням) кардинально, радикально змінить економічний курс країни і зробить Україну по-справжньому суверенною, незалежною і економічно успішною, – впевнений Віктор Медведчук.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version