Хто такий депутат-захисник і кого він має захищати? Як це – поєднувати ролі народного обранця та воїна-захисника країни? Про слід, який війна залишила у житті його родини, та про власні принципи у житті і політиці розповів народний депутат України 8-го скликання Олег Петренко.
За усі роки роботи під куполом Верховної Ради пан Олег ніколи не експлуатував образ захисника України. Пригадує, що камуфляж одягав лише раз: на перше урочисте засідання парламенту і скоріше через те, що була така домовленість з іншими депутатами-ветеранами. Екснардеп упевнений: йому вдалось стати захисником інтересів міста, трудових колективів, великої кількості людей, які зверталися до нього за допомогою. Містяни і досі продовжують звертатись за допомогою, попри те, що у Раді Петренко вже не працює.
«Для багатьох я досі народний депутат. А я звик реагувати справами, а не поясненням того, що зараз цим мають займатися інші народні обранці», – пояснює своє бажання допомогти.
У депутати Олег Петренко пішов буквально із передової. Багато його друзів тоді так і залишились там, дехто – взагалі не повернувся.
«Я точно знаю, що той же Сергій Амброс, мій побратим із «Азову», не тільки віддав своє життя за звільнення нашої землі від ворога, а й зробив мене принциповішим. На його могилі я надавав собі обітниць, яким і сам іноді був не радий, однак суворо їх дотримувався. Як для депутата, для мене це було таке собі щеплення від спокус», – впевнений політик.
Старший син Олега Петренка пішов стопами батька і також служив у АТО. Батько і син навіть зустрілись у «Азові». Петренко-молодший тоді саме отримав серйозну травму і опинився на службі в Маріуполі. Ніс службу мотористом на бойовому катері, захищаючи місто з моря.
«В їхньому загоні були і поранені, і загиблі. Звісно, як у батька, в мене були побоювання, бо в таких випадках важко мислити без емоцій. Але разом із тим, це моя велика гордість, – ділиться емоціями пан Олег. – А от моїй дружині треба поставити пам’ятник. Насправді це дуже важко: тільки повернувся один, як інший теж пішов на війну. Для жінки, матері це неймовірне випробування. І вона його мужньо витримала».
Нещодавно в родині Петренків з’явився ще один син – у жовтні, на Покрову, хлопчику виповниться два роки. Малого пан Олег «народжував» разом з дружиною. Каже, це неабиякий досвід, який дає неймовірну близькість із дитиною.
«У мене немає планів їхати з країни, мої сини теж тут народжувалися, навчалися і служили в армії. З одного боку, політика забирає дорогоцінний час, який можна присвятити дітям, а з іншого – саме заради них ми прагнемо до справжніх змін, яких неможливо досягнути поза нею», – зазначає Олег Петренко.
