ЛонгрідиБізнес під час кризи

Бізнес під час кризи

-

- Advertisment -

Бізнес під час кризи

Нові канали продажів, спілкування з покупцями в онлайні й телефоном, вихід на ринок інших регіонів країни, гучне відкриття нового бізнесу. І все це – у розпал карантинної кризи! Поки одні підприємства банкрутують і припиняють існування, інші – беруть курс на прибуток, примножуючи під час пандемії свої здобутки. 

Сьогодні розкажемо, як черкаські підприємці виживали під час карантину виживають і чи готові вони до ймовірного локдауну.

Фуд-старт у пандемію

Понад місяць тому черкащанка Олена Боднарюк відкрила власний ресторан пасти. Перебуваючи в декреті, жінка захопилась виробництвом макаронних виробів. Жінка довго експериментувала з тістом, аж поки їй не вдалось знайти ідеальні рецепти. Готує як класичну пасту, так і незвичайну лимонну, шпинатну, чорну та багато інших.

З часом в Олени з’явились і постійні клієнти як просто серед містян, так і серед місцевих рестораторів. Так з’явилась мрія про відкриття власного закладу – невеликого ресторану одного продукту.

Реалізувати її вдалось за іронією долі, саме тоді, коли весь світовий бізнес намагається вижити через випробування, які «підкинула» пандемія коронавірусу. Саме в цей час мрія, до якої жінка йшла майже 2 два роки, почала збуватись. Адже після довгих пошуків приміщення під ресторан його довелось чекати понад рік. Тільки в карантин воно звільнилось. За 4 місяці тут зробили ремонт і зрештою відкрили омріяний заклад харчування. Тому ні карантинні обмеження, ні економічна криза, від якої вже постраждало чимало підприємців, Олену не лякали на цьому шляху.

У новому ресторані готують  як класичну пасту, так і незвичайну лимонну, шпинатну, чорну та багато інших.

Тут гостей пригощають пастою, равіолі та лазаньєю. Всі рецепти – авторські, винайдені Оленою.

Усі страви роблять просто на  очах у відвідувачів.

Про те, що запустила свій омріяний стартап у розпал коронавірусної пандемії, не шкодує. Більш того, Олена вірить, що попри такі випробування, їй вдасться не лише зберегти бізнес, а й зробити його успішним. А на випадок локдауну, про який говорять все частіше, вже має запасний план: онлайн-замовлення та доставка їжі клієнтам.

Енергією сонця – по економічній кризі

Поки світ перебував на жорсткому карантині, вони активно розробляли стратегію розвитку альтернативної енергетики в Україні в нових умовах. І одразу ж її реалізовували. Невелика черкаська компанія з продажу та встановлення сонячних батарей та електростанцій не просто вистояла під час кризи, а й нажила амбіцій розширюватись і відкривати філії в інших регіонах країни.

Сьогодні засновник компанії Сергій Проненко щиро пишається тим, що від березня, коли Україна поринула в антикоронавірусний карантин, в його компанії не відбулось жодного звільнення і навіть скорочення робочого часу. І це при тому, що певного запасу фінансів підприємство не мало, того, що залишалось станом на весну, каже, не вистачило б навіть на пів року.

«Поки всі сиділи і чекали, ми – йшли до їхніх клієнтів»

Плануючи свою подальшу роботу, пан Сергій разом з колегою вирушили в інші регіони країни, аби подивитися, як інші компанії, що спеціалізуються на сонячних батареях, справляються з непростими економічними обставинами. Як виявилось, усі вони не робили абсолютно нічого, просто чекали, поки минеться коронакриза. Тоді й зрозуміли, що саме в тій області відкриють філіал своєї компанії. Над чим нині й працюють.

Від початку карантину підприємство освоїло і втілило в життя нові механізми залучення клієнтів, повністю змінило модель своєї роботи і продовжує шукати нові канали для продажів, вивчати алгоритми поведінки клієнтів і будувати подальшу стратегію своєї роботи.

«Як виявилось, із інтернет-сервісів у карантин найбільше інформації люди шукали на Youtube. Їм важливо бачити візуально, як усе відбувається. Не якась гарна рекламна 2D картинка, а реальність», – розповідає Сергій Проненко.

Так, більше сил і фінансів компанія Сергія почала вкладати у так зване «сарафанне радіо». Крім того, 90% своєї реклами перевели в інтернет-площину. Адже розуміли, що оскільки потенційних клієнтів карантин змусив сидіти вдома і саме вдома їх потрібно й шукати.

Нині зростає не лише географія замовлень у компанії Сергія Проненка, а й їх кількість.

Один із таких клієнтів – Валерій Іванович. Чоловік залишив життя у столиці й переїхав у мальовниче село на Черкащині. Після пропозиції встановити сонячні батареї довго не думав, адже порахував, що так зможе покривати усі комунальні витрати. Нині роботою сонячних батарей повністю задоволений, планує вже за 5 років окупити їхню вартість.

Живе спілкування у карантинну кризу

А от власниця магазинчика крафтових сирів та екопродукції Олена під час весняного карантину навпаки зробила акцент на живому спілкуванню зі своїми клієнтами, не вдаючись до інтернет-продажів. Каже, її бізнес зміг залишитись на плаву завдяки специфіці товару: продукція швидко псується, тому закуповують її невеликими партіями.

У асортименті магазину – 72 види сирів. 90% з них – продукція українських виробників, 10% – імпортні (наприклад, плісняві, виробництво яких вимагає певної специфіки, яку вітчизняні сировари ще не освоїли). Найбільш ексклюзивні товари – сири з козиного та овечого молока

Олена розповідає: попри карантин і будь-які обмеження попит на сири та екопродукцію не знижувався. Адже все більше людей відмовляються від аналогів із супермаркету на користь крафтових і корисних продуктів.

Поки магазин був зачинений на вимушений карантин, продаж перейшов на «дистанційку» і доставку товарів до будинку. Допомогла система дисконтних карт для постійних покупців. Їх небагато – близько пів тисячі. Однак саме телефонний контакт із ними і зіграв вирішальну роль у тому, що бізнес Олени досі працює. Крім того, вони передавали інформацію своїм родичам та друзям, що сприяло збільшенню клієнтської бази.

А от після виходу з карантину торгівля, навпаки, пішла спад, бо платоспроможність покупців після такого економічного випробування стала меншою.

У випадку ще однієї потужної хвилі коронавірусу і ймовірного локдауну пані Олена вже знає, як будуватиме комунікацію з покупцями – лише в живому спілкуванні. Бо впевнена, що жоден інтернет-магазин не дасть такого результату – ані фінансового, ані емоційного.

На порозі нової карантинної хвилі

Експерти кажуть: заклади харчування – один з найскладніших бізнесів. Аби зробили ресторан успішним, потрібно якомога швидше наростити клієнтську базу. А ще – скоротити витрати на зарплатню працівникам та оренду приміщення. Також страждають ті, чий бізнес побудований на концентрації великої кількості людей в одному місці: магазини, івент-агентства та інші. Тому, розповідає засновник Черкаської школи підприємництва Іван Подолян, деякі компанії припинили своє існування назавжди. А хтось – навпаки гучно стартує.

У таких алярмових ситуаціях, якою став карантин, каже експерт, важливо швидко зорієнтуватись і діяти, підлаштовуючись під умови. Тому наші герої і втримались у бізнесі – хтось із них екстрено перейшов у інтернет, перейшовши на відеорекламу, а хтось – навпаки налагодив особистий контакт з покупцями в телефонному, але, все одно, живому спілкуванню.

Тут акцент варто робити на якісному маркетингу. Адже якщо клієнти не можуть прийти до вас у офіс, бо він зачинений, то вони повинні знати, де і коли можуть вас знайти

Такому бізнесу легше: знайшовши клієнта один раз і завоювавши його довіру, ви отримуєте лояльного покупця. Саме тому ті заклади харчування, які зуміли напрацювати постійну клієнтську базу, втримали бізнес.

«Навчитесь продавати, навчитесь робити маркетинг у будь-яких обставинах, комунікувати з клієнтами, тоді вони захочуть вас підтримати у будь-який момент. НЕ навчитесь – прогорите»

Протягом карантинного 2020-го малий бізнес в Україні має дві проблеми: знайти кошти на заробітні плати найманим працівникам і оренда приміщення. Вирішити їх можна, домовившись із власниками приміщень про орендні канікули і скоротивши команду до певного активного ядра, щоб потім, коли коронавірусно-економічна криза закінчиться, швидко розпакуватись і донайняти людей. Це дійсно ефективно для того, щоб зберегти бізнес.

Експерт упевнений: ще одна потужна карантинна хвиля буде. Тому вже зараз підприємці, які ще не встигли убезпечити свій бізнес, мають працювати. Перш за все, як би банально це не звучало, – продавати. Активно і всіма можливими і доступними способами, використовуючи незнайомі канали продажів.

Аби підтримати місцевий бізнес у непрості часи Черкаська школа підприємництва ще у квітні запустила в Мережі флешмоб #купуйЧеркаське. Саме за таким хештегом можна знайти місцеві бізнеси, які продовжують працювати в умовах будь-яких карантинних обмежень, замовити щось для себе або просто розказати про них іншим.

Нині лише в Інстаграмі за #купуйЧеркаське знаходить понад 500 дописів про черкаських підприємців. Люди самі підхопили хештег і почали використовувати. А виграють від цього, звичайно ж, виробники.

Флешмоби від небайдужих, каже Іван Подолян, – це, звичайно, добре, однак подібна підтримка повинна йти від міської влади у вигляді програми з підтримки економічного патріотизму в Черкасах для того, що місцеві підприємці в часи карантину могли почувати впевнено.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Вікка
Віккаhttp://www.vikka.ua
Ми інформуємо населення про події в місті, області, країні, світі.
- Advertisement -

Черкасець постане перед судом за неправдиве повідомлення про підготовку вибуху

Прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно 65-річного черкасця за фактом надання завідомо неправдивої інформації про підготовку вибуху в...

Черкащан попереджають про пориви вітру

Протягом найближчої доби на Черкащині очікується сильний вітер. Про це повідомляє Черкаський обласний центр з гідрометеорології. У Черкаській області та...

Цікаве:

Trustee Plus швидко прогресує і заявляє про аудиторію у 200 000 користувачів

Продукт компанії Trustee продовжує просувати можливості Web3-сфери в...

Огляд актуальних бонусних програм в казино Super Gra

Бонуси – спеціальний маркетинговий інструмент для залучення нових клієнтів,...
- Advertisement -

ЧитайтеТАКОЖ
Рекомендовано для Вас

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x