А я вижила, я не здалась, бо сильно люблю життя.
Понад двадцять років тому пронісся по Черкасам буревій із сильними зливами. Не один десяток, а може, сотні дерев не витримали натиску стихії.
І цю, на той час невелику абрикосу, буревій майже вирвав із землі. Ще трохи і все…
Однак вона не здалась, і людська рука із сокирою не піднялась щоб закінчити справу буревію.
От так вона і живе біля багатоповерхівки, милуючи очі весняним цвітом.
