"Чорновол в прошлом году получила почти миллион гривен помощи" – під таким сенсаційним заголовком вийшла новина на "Українській правді" і в коментах зразу пішло-поїхало: "корупціонер". Навіщо "УП" так? Адже в редакції чудово знають, що це за гроші. Навіщо маніпулювати фактом державної матеріальної допомоги?
Адже 600 тисяч цієї допомоги я отримала, як вдова загиблого на фронті. Всім родинам загиблих незалежно від того депутат дружина чи ні виплачується однакова сума, плюс 5 тисяч мені виплатила сільрада і 20 тисяч – Кабмін.
Я хіба що могла використати своє становище і отримати ці гроші якнайшвидше, ще в серпні, тому що гривня стрімко падала всю осінь. Проте можете перевірити: я отримала цю допомогу в останній день 2014 року – 31 грудня.
Також згідно "Закону про міліцію" держава була зобов'язана забезпечити мене, як дружину загиблого міліціонера квартирою. Я відмовилася від квартири. Тому що у Україні сотні родин загиблих військовослужбовців, яким квартири не пропонували.
Ще один елемент маніпуляції: "УП" не вказала в новині, що моя родина: це покійний чоловік, двоє дітей, мої батьки з якими я живу все своє життя. Тому будинок в декларації це їхній будинок, збудований, коли мені було 14 років, так само як і гараж, квартира – це помешкання покійного чоловіка в… ГОРЛІВЦІ, моя земельна ділянка в… Криму.
Чому 2 автомобіля в декларації? Тому що Шевроле Авео (2006) року, на якому мене вбивали на Бориспільській трасі, була розтрощена вщент, і її ремонт значно перевищував її вартість. Однак знайшлася людина, яка взялася відремонтувати – Дмитро Булатов. Після ремонту я її відправила на війну. На війні авто живуть мало, я думала, вона не повернеться. Однак вона пережила мого чоловіка. Вона була під Іловайськом, вона була в тому бою, де його вбили. Вивозила з соняшникового поля бійців його чоти, після того, як вони потрапили в засідку, і мій Микола був вбитий. Вона посічена осколками, але жива. (Через місяць після смерті Миколи машину мою повернули мені, в "Азові" вона вже була непотрібна, там вже були куди кращі авто).
Благодійна допомога: я її отримувала минулого року двічі. Коли лежала в лікарні після замаху на вбивство і коли вбили мого чоловіка. Насправді пожертвувань було куди більше, я вказала в декларації лише ту суму, яку залишила дітям.
Я, наприклад, навіть не знаю, скільки було зібрано в скриньки на Майдані для мене. Тому що я була розгнівана, коли дізналася про цей факт і сказала Степану Кубіву, що ці гроші краще підуть постраждалим на Грушевського. Я їх не торкалася. З інших принесених мені в лікарню коштів був, зокрема, придбаний автомат для мого чоловіка, а також різні товари військового призначення для нього та хлопців з його чоти. В перші місяці війни все було за свій кошт і в основному ми витрачали особисті кошти. Все йшло на війну. Коли в серпні бійці мого покійного Миколи передали мені його наплічник, я там знайшла в кишеньці першу!!! його бойову зарплату від держави (4 тисячі), а поряд лежав конверт з моєю урядовою зарплатою, яку я перед цим йому відвезла.
Зате те, що жертвували після його смерті я відклала дітям (в них більше не буде тата). Переважно це були гроші передані в день похорон ВО "Батьківщиною".
Можливо я отримала більше пожертв ніж інші вдови, через свій статус. Тому і ту посмертну допомогу я також витрачала не лише на родину. Наприклад, всі долари, які мені передала канадська діаспора, я витратила на купівлю джипа для 72-гох бригади під Маріуполем. Чесно кажучи, це гіркі гроші, мені незручно, я ненавиджу бути в ролі жертви.
А ще скажу: я не змінила спосіб життя. Я живу, як і раніше без жодних розкошів. Витрачаю на справи.
Щодо "УП", мені дуже прикро за маніпулювання інформацією. При чому це вже вдруге.
В минулому році "УП" зробила мою декларацію з мізерними доходами головною новиною, теж без жодних пояснень. Хоча, саме в "УП" якнайкраще були обізнані, чому в мене за 2013 рік була "нульова" декларація, адже найвагоміші журналістські розслідування в мене публікувалися саме в "УП"!!!
Однак на офіційній сторінці було опубліковане не багато, а "УП" виплачувало гонорари лише в такому разу. Все, що я друкувала в блозі – було БЕЗКОШТОВНО. Тому я справді мала в 2013 році дуже низький дохід. Проте мені довелося працювати безкоштовно, тому що "УП" добре читалося, а мені було важливо, щоб резонансні розслідування дійшли до читача, а на офіційній сторінці мені відмовляли в друці. Наприклад, кілька місяців валялося в редакції і так і не було надруковане розслідування щодо Арбузова та щодо мисливського маєтку Януковича, зрештою ці відмови стали такими тотальними, що не хотілося принижуватися і я не пропонувала, а друкувала відразу на блозі. Хоча дуже дякую "УП" за відвагу надрукувати на офіційній сторінці розслідування, як Бойко вкрав з "Нафтогазу" 2 млрд. доларів. Тому за тут публікацію я заробила гонорар – 300 доларів в конверті, які просто не могла відобразити в декларації.
Проте тоді справді було небезпечно мене друкувати. А зараз що відбувається з "УП"? Мені здається, що подібні інформаційні маніпуляції – це просто підлість.
Це фото з моєї пошти: пропозиція "УП" надрукувати текст про мисливські угіддя Януковича. Через кілька місяців я надрукувала цей текст на блозі.
