Черкаські міліціонери, на чолі із генералом Дерновим, показали всьому світу свою звірячу, фашистську морду. Відеоролики про події у Черкасах просто «підірвали» інтернет. Більше тижня вони очолювали «хіт-паради» сюжетів на ютубі…
Світ вразило, що черкаські міліціонери, замість того аби стояти на варті закону, самі вдавались до відверто бандитських діянь. Не так давно вони, виконуючи вказівку начальника обласного управління УМВС в Черкаській області Валерія Дернового, холоднокровно розгромили наметове містечко опозиції.
Озброєні міліціонери поводились на Соборній площі так, як есесівці у єврейському гетто. Одягнені у чорну форму, вони громили наметове містечко, і ігнорували звернення до них не тільки простих людей, але й депутатів міськради. Очевидці в один голос твердять, що нападники- міліціонери, із «відмороженими» пиками, ламали намети і жорстоко били людей. У момент нападу на кожного учасника акції припадало щонайменше по три мента.
Вражає і інше. Творячи розправу над опозиціонерами – переважно студентами і пенсіонерами, менти чудово усвідомлювали, що діють протизаконно. Судового рішення про примусове згортання наметового містечка не було. А це злочин. І, на жаль, не єдиний. Кожний міліціонер – учасник нападу, обвішаний злочинами, як новорічна ялинка прикрасами. Порахуймо міліцейські злочини разом. Протизаконне розганяння санкціонованої акції протесту, – перший. Свідоме виконання явно злочинної вказівки начальства (свого чи обласної верхівки – це вже не важливо), – другий. Протизаконне застосування сили та спецзасобів проти громадян, не кажучи вже про численні, грубі порушення інструкцій щодо їх застосування, – третій. Очевидне перевищення влади і службових повноважень працівниками міліції, – четвертий. Ігнорування усних, заявлених публічно, звернень представників місцевих органів самоврядування (депутатів від опозиції – Миколи та Максима Булатецьких), – п’яте. Шосте – це ігнорування запитань журналістів. Міліцейське керівництво, присутнє під час екзекуції мітингувальників, тупо ігнорувало вимогу журналістів продемонструвати рішення суду про знесення містечка. Щодо ставлення до журналістів – окрема тема. Не надання коментаря, або ігнорування запитання представника преси – кримінальне діяння, передбачене 171 статтею Кримінального Кодексу. Проте, черкаська міліція у своїх антизаконних діях пішла ще далі. Зовсім не давно відбулась чергова акція опозиціонерів (ймовірно, кількість і масовість антивладних виступів зростатиме, бо нова революція в Україні почалась). Так от, під час неї, представники владної політсили – Партії регіонів чинили численні спроби спровокувати опозиціонерів на конфлікт. Публічні звернення депутатів – учасників акції, до присутніх на місці події міліціонерів із вимогою припинити протизаконні дії регіоналів, було цинічно проігноровано. Ну як у старому єврейському анекдоті: «Моня, листа у якому ти просив грошей, ми не отримували…». Тож, маємо ще й факти бездіяльності працівників міліції, що також злочин, у нашому списку вже сьомий.
Скажені пси, а не правоохоронці. Перевертні-вовкулаки, а не захисники громадського спокою. Чим ближче до виборів, тим більше посилюються революційні настрої. Очевидно саме це і викликало страшну метаморфозу переродження правоохоронців на банду панських гайдуків, які на вимогу хазяїв і матір рідну у асфальт втопчуть. Майже, як у легендах про вервольфа: у світлі повного місяця вовкулака втрачає людську подобу і перетворюється на страшного звіра – озброєного іклами та пазурями перевертня, і зупинити його може лише срібна куля…
І зовсім не дивно, що прокурор області Микола Лісовий складу злочину не бачить, і, відповідно, жодних передбачених чинним законодавством кроків не робить. Від «світлого» моменту переродження черкаських міліціонерів часу пройшло більше ніж достатньо. І він, так само як і пан Дерновий, бездумно служить владі.
А даремно. Нова революція вже почалась. І на відміну від помаранчевої, вона такою доброю не буде. Люди дуже злі. Будь який цинічний випад з боку влади може спровокувати страшне кровопролиття. Правоохоронцям, у тому числі і черкаським, слід усвідомити, що народ, якого вони б’ють сьогодні, завтра може відповісти їм тим же. І у цьому випадку рахунок буде не на користь правоохоронців. Арифметика проста: пересічних українців значно більше, ніж міліціонерів. І навіть, якщо у відкритих сутичках менти братимуть верх, народ може перейти до партизанщини. Тобто, почне виловлювати своїх кривдників по одному і немилосердно мститиме за всі кривди доти, доки не вгамує спровоковану владою лють. Гряде страшне майбутнє, якого, поки що, можна уникнути.
