Не помітити процесу радикалізації українського суспільства нині не може тільки сліпий. Яскравим доказом прогресуючого зростання радикальних настроїв українського суспільства є результати останніх парламентських виборів. Понад 10 відсотків голосів виборців несподівано для багатьох набрала радикальна політична сила національного спрямування ВО «Свобода». Показали вибори і різкий, карколомний злет симпатій до компартії. І одні і інші виступили виразниками сподівань чималої кількості українців, яких «задовбала» анархія і бедлам псевдодемократичного устрою України. Обидві сили зіграли на настроях цілих суспільних груп, які відкрито тяжіють до «сильної руки».
«Сталіна на них нема!». – Хіба раз за останні роки доводилось чути цю фразу із вуст типових трудяг, які кривавим потом здобувають свій хліб насущний, і щодня бачать ті несправедливості, які стали візитною карткою реальної української дійсності?
Словом, підґрунтям радикалізації суспільства виступають всі ті огидні явища, які як паразити вгризлись у плоть нашої молодої держави, і загрожують її зжерти.
Безпринципність, безвідповідальність і повна відсутність совісті у вищих посадовців держави, вкупі із їхнім озвірілим переслідуванням лідерів опозиції, буквально форсують і без того вже аж надто високі темпи зростання радикальних настроїв.
Чи буде вибух? – Вже давно не ставлю цього запитання. Натомість ставлю інше – коли?
Не може не розуміти цього і влада. Розуміє. Тому натужно шукає способи зупинити невигідні для неї процеси. Причому виключно такі, які допоможуть їй викрутитись, не міняючи своїх принципів та вподобань. Один із найкращих у цьому сенсі – посіяти у суспільстві страх.
Новий майдан неминучий. Причому, новий майдан однозначно буде жорсткішим за той, який був у 2004-5-му роках. Тому хитромудрі політтехнологи вирішили лякати українців примарою зовнішніх ворогів. Мовляв, вийдете на майдан – викличете дестабілізації ситуації в країні. А цим одразу скористаються зовнішні вороги.
Саме із передбаченням такого сценарію подій виступив на телеканалі TVI колишній керівник Служби безпеки та Комітету з питань розвідки при президентові Кучмі Ігор Смешко. «Повторення політичного протистояння зразка 2004 року може призвести до інтервенції в Україну з боку інших держав. Можуть з’явитися сили на кордонах України, щоб “стабілізувати” ситуацію в середині», – зазначив він. В унісон йому пророкує і політолог Кость Бондаренко. От тільки у своїх пророцтвах він пішов ще далі, назвавши винуватців виникнення деструктивних рухів. А ними, на його розсуд є радикальні націоналісти
– Ігор Петрович Смешко – людина дуже поінформована. Він знає реальність, соціологію. Чудово розуміє, чим загрожує невдоволення наших східних партнерів. Залишилося менше року до підписання Києвом Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Після цього Митний союз стане не актуальний. Тому Росія теоретично може вдатися до підтримки деструктивних рухів в Україні — особливо радикальних націоналістів. Завдання Москви — радикалізувати обидві частини країни одна проти одної до максимуму, який тільки можливий. З іншого боку, в Україні ймовірний новий Майдан. Якщо 2004-го його підтримали американці, то наступного року це можуть зробити росіяни. А Майдан може бути як мирний, так і з провокаціями, навіть із застосуванням зброї. Також Москва розпалюватиме непорозуміння між Україною та Європейським Союзом. Мета — не допускати євроінтеграцію Києва. Пропонуватимуть і пряники. Мовляв, вступите у Митний союз — отримаєте газ по 165 доларів. А не захочете — ми вам влаштуємо купу проблем, – розповів він.
(Джерело: Gazeta.ua).
У чий бік Кость Бондаренко пожбурив каменюку, і в чиїх інтересах, українців лякає Ігор Смешко – ясніше ясного. «Меседж» у обох один: «Вийдете на майдан – знищите незалежність і державність України».
А тепер давайте проаналізуємо. Хто із наших сусідів дійсно насмілиться почати інтервенцію? Територіальні претензії до України висловлювали тільки Румунія і Росія. «Вождь» останньої Путін, навіть публічно заявляв про те, що не визнає нашу державу, називаючи її «політичним непорозумінням». Тому певний сенс у заявах Бондаренка та Смешка є. Проте кидатись словами одне, а стати у очах всього світу агресором – зовсім інше. Ні Росія, ні, тим більше Румунія на це не піде. Та й Євросоюз, ООН і НАТО не дозволять цього зробити. Росія надто береже власний міжнародний авторитет, щоб так по-дурному в одну мить його втратити. Якщо вже в Україні й виникне настільки жорстке протистояння, яке може розв’язати громадянську війну в країні, то замість інтервенції отримаємо миротворчий корпус «блакитних шоломів». Втім, жодних підстав для початку громадянської війни в Україні теж немає. Бо тут немає ні протистояння між окремими етнічними групами, ані сепаратистів, чи політичних угруповань, здатних влаштувати збройний переворот.
Натомість, є загальне невдоволення народних мас політикою купки людей, що поки утримують владу. І це невдоволення щодня зростає.
