У мого батькаАндрія Ботнара понад тридцятирічний водійський стаж. Все життя, скільки я його пам'ятаю, у нього були автомобілі. Завжди його робота була пов'язана із мобільністю, і коли ми із ним працювали на комбайні, він завжди брав автомобіль з собою. Хоча й було кілька періодів у житті, коли автомобіля з якихось причин не було. Мало хто знає, що 18 лютого 2014 року його машину розбили, розграбували, а потім спалили беркутівці біля Палацу Свободи (Жовтневого палацу) на революційному Майдані в Черкасах. Вже після втечі Януковича батько відремонтував іншу машину, наніс на неї свободівську символіку і допомагав у агітації під час весняної та осінньої виборчих кампаній минулого року.
Коли він пішов на фронт, ставши бійцем 80-ої ОАМБр, автомобіля у нього не було, попри те, що відділення, яким він командує за штатним розписом повинно мати автомобіль. Маючи багато різного господарського приладдя (від бензопили до газового пальника) батько певною мірою замінив собою роту матеріального забезпечення свого батальйону – хто пам'ятає його інтендантом революційної Київради, пам'ятає наскільки ґрунтовно він налагоджує господарство??Тому коли волонтери подарували підрозділу автомобіль "швидкої допомоги" (на той час несправний) ніхто довго не роздумував, кому його віддати в користування – більш надійних рук годі було б шукати. Батько відремонтував, трохи переобладнав автівку, залишивши в ній функціонал "швидкої допомоги" і тепер став насправді "високомобільним", яким і має бути десантник:)
А у перервах між обстрілами з боку московії він з бойовими побратимами "українізовує" лєніна, перетворюючи його у Шевченка. Я взагалі вважаю, що кожнооо боввана лєніну має бути зруйновано, але там були певні обставини, не беріться судити:)
Ну і принагідно від батька передаю всім привіт, я у нього ніби прес-секретар. Втім, пишіть йому і самі, йому приємно:)
