Черкаси зможуть динамічно розвиватися, ставати європейським містом, коли хоча б один рік у міськраді працюватиме стабільна більшість однодумців, які думатимуть не про те, як вставити палки в колеса, а як працювати.
У Вінниці – інший виборець. Починаючи з середини 90-х років, завжди вінничани обирали мера і міськраду з однієї команди. Останні місцеві вибори: не з команди Гройсмана вінничани обрали лише декілька депутатів.
У Черкасах виборці ні разу не обирали мера разом із командою. Всі мери змушені були домовлятися з більшістю. Це все рівно, що сідати в автомобіль, який ніби справний, але усі його колеса стоять не паралельно, а під різними кутами. Не буде просування вперед, бо кожне колесо намагатиметься тягнути в свій бік. Так ми робимо в Черкасах, коли обираємо мера одного, а міську раду – іншу.
