На днях трапилася ДТП… на перший погляд нічого особливого…звичайна рядова ситуація… Рухалася по вул.Самійла Кішки в сторону Бидгощської, справа був ряд припаркованих автомобілів. Раптово (я так розумію, не глянувши в дзеркало), водій відкрив двері і пошкодив мій автомобіль і двері свого ТЗ… Я, навіть, не зрозуміла, що трапилось, що це за скрегіт, удар, коли перед моїми очима нема перешкоди… Зупинившись за пару метрів, підійшла до машини, побачила водія похилого віку, пошкоджений мій автомобіль і його дверки…
Здавалось би рядова ситуація… Якби я була на місці водія-винуватця, я б вибачилась, визнала провину і діяли б по закону, обидва авто застраховані. Але не так склалося! Приїхав його син, перше про що запитав чи є реєстратор, реєстратору не було і тут почалося!
−Ну все! Ви тут винні, пропоную взяти вину на себе, оформити європротокол і розійтися!
Про ПДР, пункт 15, де чітко написано, що водій припаркованого авто, повинен пересвідчитися чи не чинить перешкоди ТЗ, який рухається, перед тим, як відкривати двері, ніхто не хоче слухати!
−Ви винні, двері були відкриті давно, водій збирав свої речі, шукав телефон, а ви не змогли об'їхати!
Я зрозуміла, що без поліції не обійтися і викликала правоохоронців… Весь час йшов суттєвий тиск…
−Яка поліція? Ви розумієте, що в суді ви нічого не докажете! Ваше слово проти мого!
−Мілочка, ви не знаєте наші суди! Ви програєте! І будете фінансово покарані − судовий збір, штраф, ремонт авто! А я вам пропоную вихід! Берете провину на себе, оформляємо європротокол, страхова нам все вертає, а я вам потім виділю частково на ваш ремонт…
Наче й менше мороки, але ж я не винна! Тиск продовжується і під цим тиском поліція складає протокол на всіх учасників і говорить, що все вирішить суд… Але це ще не все!
Виявляється, що це родина адвокатів, відома по захисту в суді кримінальних "авторитетів", і тому так впевнені в своїх силах і правоті, у рішенні суддів на їхню користь і тому радять "з ними не зв'язуватися", тому викликаю і я адвоката, адже в суді я була тільки по справі Сергієнка…
Але і це ще не все…
Сивочолий чоловік, який був за кермом, кидає фразу: "Погано, що я воджу макарони, возив би патрони, була б інша розмова!!!"
Я дивуюсь, як я стрималась! Під'їхали друзі і відвели мене в сторону…
Ось так місцеві "царьки" реагують на те, що хтось їм не підчиняється і бажає відстояти свої права і закон! Вони готові стріляти, неважливо в кого, головне, щоб вивернути все на свою користь… Мені так хотілося їм відповісти:
Хочете возити патрони? Ласкаво просимо в ЗСУ! Вам за це і гроші заплатять! А де ж ви були в 14? Коли добровольчим батальйонам не було чим стріляти? Коли Момот був в оточенні під Зеленопіллям і патрони довозили волонтери? І чи готовий він отримати відповідь, адже і жінки вміють стріляти…
Всі експерти, до яких зверталася, не бачать з мого боку порушень ПДР, співчувають, бо корумповані суди, не завжди виносять рішення по закону…
Для мене не є надважливим матеріальна сторона цієї історії, для мене є принциповим верховенство Права і Закону! Заради цього стояв Майдан, заради цього гинуть наші хлопці, заради цього розпочаті зміни в країні! І я готова боротися заради змін в країні, заради того, щоб люди, не тікали туди, де Закон – один для всіх!
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.
