5 лютого в Чигирині поховали Героя України Павла Антоненка, який загинув 31 січня в селі Гродівка під Донецьком.
Це був Воїн, який перебуваючи за кордоном, отримав повістку. Він без вагань повернувся на Батьківщину, попрощався з рідними і 04вересня минулого року поїхав на фронт.
Йому було всього 22 роки. Однак у нього була найвідповідальніша посада – старший навідник 2С7 "Піон"(самохідна пушка кал. 203, дальність до 50км, вага снаряда – 130 кг). Це потужна смертельна зброя, яка "просто так" не стріяє. Павло був одним із найкращих.
На його рахунку більше 200 пострілів, які всі влучили в ціль. Можна тільки уявити, скільки ворогів і техніки він знищив. Загинув Павло разом із чотирма бойовими товаришами від прямого попадання снаряду, випущеного "сепарами" із "Граду". Це сталось через "баранів" – командирів, які не змінили позиції після того, як "відпрацювала" артилерія. Таких командирів – під трибунал і там же розстріляти. Це – ВІЙНА, а не тренування.
Впевнений, що його бойові друзі в пам'ять про загиблих залпами своїх пушок вже знищили не одну сотню "промоскалених путінських шакалів".
Прикро, що Чигиринська райдержадміністрація нічим не допомогла батькам. Всі витрати, пов'язані з доправкою тіла і похованням, взяли на себе звичайні жителі м.Чигирин.
Маю надію, що найближчим часом його ім'ям назвуть вулицю, де він проживав. А для молоді Павло Антоненко буде взірцем патріотизму і відданості боротьбі за ВОЛЮ України. Його прізвище вже навічно записане в героїчну історію Першої Козацької Столиці. СЛАВА КОЗАКУ ПАВЛУ !!!
