Тотальна корупція, беззаконня, свавілля адміністративно-бюрократичного апарату, відсутність правосуддя і бездіяльність правоохоронної системи, або вибіркове застосування закону тягнуть країну у прірву, провокуючи громадянський конфлікт. Вихід є. Бракує мужності ним скористатись. Винні всі: продажні і брехливі політики, корумповані чиновники від найвищих до найнижчих рівнів та громадяни, які бояться висловлювати свою позицію та захищати власний вибір. Люди, схаменіться! Беріться за розум, бо завтра візьметесь за голову. Хоча, завтра для України може й не настати!..
Парламентські перегони вже йдуть повним ходом: кожна політична сила та кожний кандидат, хто веде виборчу кампанію, один поперед одним поспішають обіцяти виборцям золоті гори. Між тим, країна потребує кардинальних, революційних змін, без втілення яких Україна ризикує зникнути із карти світу як держава. Це зрозуміло всім. Проте ніхто із учасників виборів не береться озвучити свій варіант виведення країни із економічної та політичної кризи.
Натомість, вихід є. Просто ледь не у всіх бракує мужності це усвідомити, визнати і стати на захист своїх громадянських прав, у тому числі і визначального для торжества демократичних свобод права – права вибору.
Корупція
Мафія безсмертна і всевладна лише там, де із нею не борються. В Італії кінець всевладдю мафії поклали громадяни, які на початку 80-х вийшли на масові акції громадянської непокори під гаслом боротьби із мафією. Корупція процвітає лише там, де із нею бореться наскрізь гнила та корумпована влада, такі ж самі правоохоронні органи та органи правосуддя. Чудовий, і водночас дуже простий рецепт боротьби із корупцією підказав Анатолій Гриценко. А він говорив, що для цього треба, щоб свої доходи декларували всі чиновники, посадовці незалежно від рівня та всі члени їх сімей. Щоб виявити корупціонерів досить лише подивитись на якій машині їздить, де живе, і які гроші витрачає суддя, прокурор, шеф міліції, губернатор, мер, голова райдержадміністрації, райради, облради тощо та їхні родичі. І якщо у когось, при зарплаті 3, 5 чи 10 тисяч гривень є дороге авто, житло, прикраси тощо, нехай пояснять, як і з яких прибутків вони це придбали. А не можуть – нехай відповідають за всією суворістю законів. Нинішня сильна, як вона сама себе називає, влада, цього досі не зробила. Чому?!
Гроші
Вже двадцять років (!) мене годують байкою, що в країні немає грошей на фінансування освіти, на безкоштовну медицину і таке інше. Брехня! Гроші є. Не вірите? – Порахуйте «Лексуси», «Мерседеси» та інші дуже дорогі автівки, які їздять Києвом та регіонами. У нашій злиденній (якщо вірити чиновникам країні, така велика кількість «Майбахів», що навіть найбагатші країни світу дивуються. В Україні черга на придбання «Ферарі» розтягнулась на півроку. Виходить коштів не бракує, вони просто не потрапляють до бюджету, а поповнюють чиїсь приватні рахунки. У нас в області по одному із округів висунувся один кандидат, із яким пов’язують діяльність фірми, що за один тільки рік примудрилась не сплатити державі податків, зборів тощо на суму близько 1 мільярда доларів. Впевнений, що таких фірм далеко не одна. Ось як гроші протікають повз скарбницю і Пенсійний фонд. Ось чому такі малі пенсії і зарплати у основної маси маленьких українців.
Ще з початку незалежності порушувалось питання неврахованих джерел наповнень бюджету. Олександр Мороз ще на початку 90-х чітко вказував, що щоквартально тільки через банківську систему із країни виводили по одному річному бюджету. Порахуйте, скільки річних бюджетів вивели із України упродовж останнього двадцятиріччя. А приватизація? Хто знає, куди і як Були використані приватизаційні ваучери? А скільки зумисно довели до банкрутсва державних підприємств, які потім за копійки скупили нинішні олігархи. Мова йде про сотні мільярдів доларів, які Мали працювати на нашу країну, економіку, суспільство.
Та політична сила, яка почне курс реформи, спрямованих на те, як повернути вкрадене, заробить собі такий політичний капітал, і забезпечить собі таке політичне майбутнє, що блоку ХДС-ХСС (союз партій, який 22 роки успішно керував Німеччиною, і здобував більшість у парламенті без застосування технологій фальсифікації) і не снилось.
Що робити?
– повернути вкрадене в країни до бюджету;
– провести ретельну реприватизацію підприємств, і продати їх за справедливою ціною, як «Криворіжсталь»;
– запровадження страхової медицини європейського зразка (це одразу вб’є лікарську мафію);
– ухвалити і забезпечити дію ефективного законодавства про амністію капіталів (це допоможе повернути в країну вивезені капітали);
– Приборкати корупцію, і запровадити більш жорстку відповідальність за корупційні злочини;
– Запровадити тотальне декларування доходів посадовців, і всіх їх найближчих родичів (це забезпечить дію принципу: маєш гроші? – Покажи, як ти їх заробив)
– Забезпечення паритету цін між промисловими і сільськогосподарськими товарами (не може молоко коштувати дешевше мінеральної води. При СРСР 1 літр молока при заготівлі коштував як 1 літр пального);
– Наведення елементарного порядку у сфері заготівлі продуктів праці села, як то молоко, м’ясо, овочі та інше (це забезпечить селянам достойну оплату їхньої праці, а городян доступними по ціні продуктами);
– Обкладення високим митом ті групи імпортних товарів, які мають вітчизняні відповідники, за виключенням медикаментів, медичного обладнання тощо (це захистить вітчизняного товаровиробника і дасть можливість розвивати власну промисловість). Так, зокрема, зробила Туреччина. Тепер її економіка потужніша за українську.
І це далеко не повний перелік питань, вирішення яких життєво важливе для нашої країни. І це саме те, про що повинні говорити наші кандидати в депутати, і що повинні робити вже обрані депутати.
