Одного літнього недільного ранку я поспішала до перукарки: 6.00, гарний настрій, привід для святкової зачіски – весілля кращих друзів. Коли – зустрічаю молодика, не набагато старшого за мене, який прямує (точніше – кривує) босоніж мені назустріч, ледве тримаючись на ногах із пляшкою пива в руках (горілка без пива – гроші на вітер?). Через кілька хвилин побачила у дворику, поблизу ринку на Сєдова, трьох підлітків, що розпивали пляшку горілки, занюхуючи цигаркою. Чесно кажучи, тверезою того вихідного ранку я себе почувала ледь неу своїй тарілці. «Півсвіту плаче – півсвіту скаче», – подумалось тоді.Я йду, радіючи, вони випивають, бо, певно, у них – горе?
Водного мого родича ніякого горя немає. Він п’є просто так, бо це для нього найкращий спосіб дозвілля. Про таких кажуть: «від жиру біситься», адже сім’я забезпечена. А тому в мене в голові не вкладається, що змушує зловживати спиртним щодня. Думала, що то просто мені на очі трапляються алкоголіки, які, здебільшого, не погоджуються зі своїм діагнозом. Однак сумна статистика твердить: через алкоголь щороку помирає близько 40 тисяч українців. Та алкоголь вбиває не лише зсередини. Його руками люди, самі того не усвідомлюючи, можуть позбавити життя себе та інших.
Коли мого однокласника по-звірячому вбили «собутильники» під час чергової п’янкита викинули з мостув річку, мені хотілося волати: куди котиться світ? Чому через ковток оковитої розпадаються сім’ї, діти набувають статусу соціальних сиріт, руйнується і так безглуздо закінчується життя? Що змушує повільно вбивати себе, стаючи покидьками, соромом суспільства?
А ви не хочете, щоб ваше забите до невпізнаваного мертве тіло викинули з мосту, як непотріб, через сварку, причина якій – алкоголь?.. Тоді замисліться над тим, скільки спиртного за тиждень випиваєте самі. І навіть, якщо це нешкодить зараз, ви не можете бути впевнені в тому, щов майбутньому алкоголь не призведе до катастрофи, ніби бомба повільної дії.
