Черкащани на будівництві фортифікаційних споруд: знову все переробляти

Добровольці з Черкащини на будівництві фортифікаційних оборонних споруд.

Поїздка почалася із дзвінка від комісара Чорнобаївського ВК до мене як керівника районної організації ВО "Свобода". Комісар попросив допомогти людьми для будівництва оборонних споруд в районі Краматорська на термін 6-10 днів. Все на патріотизмові та без оплати. Зголосилося їхати нас двоє. Виїзд був 12 травня у смт Чорнобай о 6 ранку. З усього району нас поїхало дев'ятеро осіб. Нас привезли в Черкаси до ОДА о 7 ранку. Виїзд з Черкас мав бути о 9 годині, але в ОДА виникли проблеми з автобусами, тож ми виїхали о 13 годині. Ми зрозуміли, що організація тут на "вищому" рівні. Всього з області було 120-130 осіб: 6 автобусів,4 ПАЗіки і 2 Еталони. Опівночі ми дісталися до Харкова. Так закінчився наш перший день.

2 день. Ніхто не міг пояснити, чому ми так повільно їхали і зупинялися кожні 30 хв. До Слов'янська ми приїхали о 4 годині і 3 години когось чекали. З'ясувалось, що ми чекали намети. Потім нас поділили на дві групи по 50 осіб, решту відправили назад, бо люди тут різні: деякі їхали працювати, а деякі – пиячити. Одну групу залишили в Слов'янську, нас же повезли у Краматорськ. Дісталися ми місця дислокації о 8 годині. Почали ставити табір: намети, душові "кабінки", туалети. Так закінчився 2-й день.

3 день почався з того, що багато хто почав запитувати про оплату, бо декому пообіцяли (тут стало зрозуміло, що не всі тут з патріотичних переконань). Наша робота полягала в тому,щоб біля вже виритих окопів насипати захисний бруствер. Бруствер – це насип із землі перед окопом для захисту від пострілів куль. Нам сказали, що висота бруствера повинна бути 40 см. А апарель (це відстань від окопу до бруствера) – 20 см. За день всі бригади зробили близько 500 метрів брустверів по обидва боки окопу. Робочий день: з 8 до 19 години, обід – з 13 до 14. Після робочого дня можливість помитися була обмежена, бо не вистачало води і не було резервуарів під наші "душові кабіни". Митися доводилося з 1,5-літрової пляшки води. За прання речей я взагалі промовчу. Під час дощу почав текти намет.

4 день. Робота була майже та сама, але ми робили бруствера не біля окопів, а біля танкових ровів. Хотів би ще зазначити про місцеві ґрунти. Тут шар землі десь 20-40 см. Решта – глина (різних кольорів), вапно та пісок з камінням. По закінченню дня в таборі з'явилося вже трохи більше води, за нею їздили машиною і наповнювали пляшки і бачки зі струнка. З цією води варили їжу, з пляшок пили, милися та прали одяг. Привезли нам генератор для зарядки телефонів, але не завжди вистачало пального. Обіцяли привезти ліхтарі, щоб світити в наметах, а поки що світили хто чим міг, хто мобільними, а хто своїми ліхтарями.

5 день. Нам сказали, що бруствер має бути не 40 см, а 60. Бо щось переплутали у проектах. Працювати ставало "веселіше й веселіше". Почалось усе наново. Ввечері повернулися в табір, там нічого не змінилося: душа немає, ліхтарів немає, але маємо бензин для генератора.

День 6. Приїхали військові з перевіркою. І все почалось. Виявилося, що окопи глибиною не 1,5 метра, як мають бути, а 1,10 м. А тут десятки кілометрів окопів та танкових ровів. Тепер була команда робити бруствер не менше 90 см висотою, а апарель має бути не менше 40 см. Землі на бруствер біля окопу не вистачає. Потрібно, щоб трактор з ковшем нагортав землю. Тут тільки 2 таких трактори. Біля нього встигають працювати 3-5 осіб, решта наглядає за роботою трактора. Тепер наша робота полягає в тому, щоб вирівнювати бруствер і очищати апарель. У кінці дня в таборі все по-старому: купання з пляшок, але привезли великий казан, щоб в ньому можна було нагріти воду для купання. В наметі так і немає світла.

7 день. Пригнали ще одного трактора, тепер їх три. Але не всі працюють біля нас, деяких забирають для копання і засипання бліндажів. На обіді нам привезли робочі рукавиці (це перший раз за 7 днів). І коробку цигарок "Пріма" без фільтра (без акцизної марки). Я не куштував, але хлопці кажуть, що продукт "дуже якісний" – табаку не чути, схоже на полинь – можна задихнутись. Може, кинуть палити:-). В кінці дня приїхало якесь начальство. Сказали, що все буде: і трактори, і душ, і освітлення. І що до 25 травня потрібно здати цей об'єкт. А це вже не 6-10 днів, як нам обіцяли.

8 день. Стоїмо серед окопів, чекаємо трактора. На 10 годину всі трактори зайняті на інших об'єктах. Об 11 приїхав трактор – почали працювати. Прийшли в табір на обід, нам привезли бочки на душ і по одному ліхтарю на намет. О 15 годині до нас на окоп прийшов якийсь "керівник" і сказав, що ширина бруствера повинна бути 50 см. На логічне питання "Чого ти не сказав це одразу?" він сказав, що раніше цього не знав, і ми знову почали переробляти. Ще одна новина: почали розкопувати бліндажі. На запитання "Для чого?" проста відповідь: "Забули покласти третій шар перекриття з колод". Ось так і працюємо…

9 день. Продовжуємо будівництво бруствера. Тепер прорабу не сподобалось, що в бруствері є велике груддя. Почали навозити землю з іншого місця. Будемо знову все переробляти. Після обіду приїхали військові, наші бруствера йому сподобалися:-)

10 день. Робота продовжується над брустверами. На обіді всім дали аванс, аж по 80 грн:-)

Далі буде…

Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут