Ситуація в маршрутці.
Заходжу, жіночка пропонує поступитись місцем. За нею сидить істота, схожа на чоловіка. Я з усією милістю і жартом кажу: то мені ж зараз мужчина поступиться. І ця істота така: чьто? Ну я ж знову кажу, місцем поступіться, будь ласка. І воно з тєатральним прєдиханієм встає. Занавєс.
Блін, мужики, що з вами? Щоразу мені поступаються місцем саме жінки. Вчора школярі взагалі, думала, з автобуса мене випхають. Коли я їду з дитиною, ситуація незмінна. Малий висить біля водія на тому сідалі, де коробка передач. Чи треба заходити в автобус із криком "увага, вагітна жінка!". Я бачила, так роблять люди з криком "я інвалід. вставай". Чи якусь табличку повісити?
У маршрутці ж, до речі, жодних нагадувань про категорії інвалід, жінка з дитиною. Натомість, помічено, в маршруті 22 оці таблички "місце для асобєнних" діє трохи на людей і вони підсвідомо встають.
Панове активісти, борці за справедливість, може, якийсь проект започаткуємо? Навчимо пасажирів не тіки зручно вмоститись, а ще й залишатись при цьому людьми.
Всім доброго ранку і частіше ходити пішки.
