додому Блоги Багатим треба поділитись із бідними, поки останні не взялись за вила…

Багатим треба поділитись із бідними, поки останні не взялись за вила…

0

Ті, хто упродовж останніх 20 років привласнював багатства народу, мають усвідомити: прийшов час сплатити за рахунком. Багаті мусять добровільно поділитись із бідними, інакше вкрадене у народу не лише не порятує, але, у кращому випадку, доведе до цугундеру.
Почну із притчі.
Старий король викликав до себе кронпринца і сказав: Сину мій, незабаром я зречусь трону на твою користь, і королем станеш ти. І ти мусиш засвоїти одну мудрість, яку відкрив мені мій батько, перед тим, як передав свою корону мені: Якщо ти хочеш, щоб твоє царювання було довгим і спокійним, твої піддані мають біти ситими і задоволеними… «Будеш нею керуватись і твої піддані шануватимуть тебе як короля, не влаштовуватимуть змов та бунтів».
Україна стоїть напередодні нових парламентських виборів. Про те, якими вони можуть бути, за якою системою будуть відбуватись, чого хоче від них нинішня влада, і чому взагалі сучасна Верховна Рада є нелегітимною, тощо, ці питання зроблю головними у наступному своєму виступі на блозі. А зараз спробую сформулювати головне питання, яке давно мало б бути вирішене на державному рівні. Пропоную такий варіант. Скажена прихватизація, штучна гіперінфляція, злодійські маніпуляції зі збереженнями, що їх протягом десятиріч люди накопичували на ощадних книжках, перетворили простих українців на злидарів. Зате 4 – 6 відсотків «посвячених» завдяки цьому ж миттєво перетворились на господарів життя із рахунками у швейцарських банках, віллами на Канарах тощо. У Європі все частіше, протестуючі проти драконівських антикризових заходів, до яких вдаються уряди низки країн, маси все частіше запитують, чому за кризу мусять платити тільки бідні? І це у них у Європі, там, чия біднота своїми статками легко утре ніс нашому «середньому класу».
А для України питання повернення у власність народу вкрадених грошей було є і залишиться ключовим. Особливо, якщо врахувати масштаб вкраденого. Про це у 90-х натякнув Олександр Мороз. Будучи головою Верховної Ради, він повідомив, що щоквартально із України за кордон через банківську систему витікала сума, рівна держбюджету. Навіть їжаку ясно, що повернення цих грошей у державну скарбницю і економіку країни здатне кардинально змінити не лише соціальну і економічну, але й політичну ситуацію в державі. Той, хто пообіцяє, і, головне, виконає цю обіцянку, отримає такий вотум довіри і на такий період, що блоку ХДС-ХСС, який на чолі із Конрадом Аденауером керував Німеччиною більше 20 років, і не снилося. Тим більше, що Саакашвілі цю ідею зміг реалізувати. Грузини за це віддячили на місцевих виборах 70-відсотковою підтримкою його політичної сили.
Натомість, наші політики про цю «фішку» навіть і не згадують. Недавно Президент України Віктор Янукович полякав народ насуванням нової хвилі світової фінансової кризи. І жодного слова, як пом’якшити її наслідки для українців, із його вуст ми так і не почули.
А між тим, хочу нагадати, що сусідню Польщу, значно біднішу за Україну, світова криза взагалі не зачепила. Чому? Та тому, що їхні владці бережуть поляків як зіницю ока, а не привласнюють національні заповідники.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Exit mobile version