У день народження Тараса Шевченка 9 березня у його рідному селі на Звенигородщині висадили дубову алею – із саджанців вільшанського дуба, який пам’ятає Шевченка, повідомили в Управлінні культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської ОДА.
Також за ініціативи начальника обласного управління культури та зв’язків з громадськістю Олега Островського і ветерана АТО Тараса Теліженка, який нещодавно здобув перемогу у конкурсі у конкурсі на посаду директора державного історико-культурного заповідника "Трахтемирів", відкрили виставку "Борітеся – поборете…", експонати якої – від раритетних речей минулого до сучасних афіш зльоту байкерів і прапора батальйону "Черкаси" з цитатою з "Кобзаря".
"Шевченкова волелюбність була закладена в генах – недаремно його прадід Андрій був гайдамакою і учасником Коліївщини, – говорить голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко. – Тарас, який виріс на розповідях про козацьке минуле рідного краю, прагнув повернути Україні славетну козацьку вольницю.
Здається, взірцем поета, що прагне справжньої волі, Шевченко став не тільки для всіх українців, а й для вільнолюбних людей у всьому світі. Загальновизнаний факт: жодному іншому діячеві культури у світі не встановлено стільки пам’ятників, як українцеві Тарасу Шевченку: понад 1200 в нас і більше 120 за кордоном, у 35 країнах.
Буквально напередодні Революції Гідності в Україні – у дружній нам Грузії, в місті Зугдіді, відкрили школу, фасад якої стилізовано під величезну книжкову полицю. Перекриття над входом до школи – у вигляді обкладинки Шевченкового "Кобзаря".
Та як би не любили Шевченка у світі, але лише українці здатні по-справжньому жити його словами, бо саме нам був адресований його "Заповіт".
У наш час, як і щоразу, коли Україна в небезпеці, нащадки Великого Кобзаря згадують його пророчі вірші, а найбільш цитованою знову стає фраза-мрія Шевченка: "І на оновленій землі врага не буде, супостата…".
Як повідомляв сайт vikka.ua, на Чернечій горі в Каневі активісти "ганяли тітушок".
