Online TV
Новини на ВІККАВіККА-новиниНа Черкащині Голодомор забрав понад триста тисяч людей

На Черкащині Голодомор забрав понад триста тисяч людей

В останню суботу листопада, тобто завтра, Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору тридцять другого – тридцять третього років. У той трагічний час Україна втратила чверть свого населення. Усього за сімнадцять місяців – з квітня тридцять другого до листопада тридцять третього – від голоду померли мільйони людей. Ще й донині невідома точна цифра жертв геноциду українського народу. Дослідники говорять про сім, десять або ж навіть п’ятнадцять мільйонів загиблих. Достеменно відомо одне: весною тисяча дев’ятсот тридцять третього Україна щоденно втрачала по 25 тисяч людей, по тисячі – на годину, по 17 – щохвилини. Про весь жах Голодомору з перших вуст – у наступному сюжеті.

Параску Іванівну Кіріченко страх голоду не залишає дотепер. У бабусі завжди має бути хліб на столі, а у коморі – недоторканий запас круп, солі та сірників. У тридцяті роки, – згадує Параска Іванівна, – за такі харчі люди ладні були віддати життя.
Параска Кіріченко, свідок Голодомору: «Ой. яке життя було страшне».
Що таке голод – сім’я Параски Іванівни дізналася ще в 1931. В той рік, – згадує бабуся, – була велика повінь в Панському. В їхній хаті до вікон була вода. Піч впала.
Параска Кіріченко, свідок Голодомору: «Не було ж нам їсти нічого. Не було, де зварить. Якби хоч дровця, то в нас пшениці трохи було і борошна трошки. Ми б щось зварили. Так у хату не занесли і дровця ж ми».

Від голоду першою померла свекруха. Чоловік, – розповідає Параска Іванівна, – вирішив шукати кращої долі на Донбасі. Згодом до нього приїхала і вона з дворічною дитиною. Та роботи і на Донбасі не було. Жили в сараї у людей, поки отримали власний куточок.
Параска Кіріченко, свідок Голодомору: «Дали нам барак. Мокрий такий, тільки збудований. Ні підлоги, нічого не було. Мокрі стіни. Ми на підлозі спали. Дитина, чоловік і я».
Чоловіку, – згадує Параска Іванівна, – щодня видавали на заводі по кілограму хліба: 200 грам у столовій, 800 – з собою додому.
Параска Кіріченко, свідок Голодомору: «Та я ж не можу їсти того хліба, бо йому ж треба повечеряти, поснідати і йти на роботу. А в мене двоє діток. А молока не було. Бо я не доїдала дуже».
Купити молока в той час не було де. Одинадцятимісячна дитина померла від голоду. Сім’я виживала, як могла.
Параска Кіріченко, свідок Голодомору: «У мене був старий ліжник. Давай ми його плутати. Чоловік показав, як рукавиці в’язати з цього. Ми в’язали рукавиці, і повіз він їх у Сталіно. І продасть, і купить муки житньої десь із пуд».
А на малій батьківщині, – розповідає бабуся, – один за одним гинули рідні. Про це Параска Іванівна дізналася вже згодом – від сусідки.
Параска Кіріченко, свідок Голодомору: «Вона мені розказувала, коли заходила до наших, приїжджаючи провідувати свою матір. Вона, каже, забіжу до твоїх батьків, а батько вже був при смерті, і вже Оксанки не було. І мачуха не вставала і вони померли».
Таких історій, як у Параски Кіріченко, були мільйони. Терор голоду не оминув жодної української родини. Лише в Черкаській області за сімнадцять місяців Голодомору загинуло понад триста тисяч людей.

Вікка
Віккаhttp://www.vikka.ua
Ми інформуємо населення про події в місті, області, країні, світі.

Черкаські фахівці попереджають: українці споживають удвічі більше солі, ніж безпечно

Більшість українців навіть не підозрюють, що щодня споживають удвічі більше солі, ніж це безпечно для здоров’я. Про це повідомляють...

Поліція розслідує ДТП біля села Дубіївка на Черкащині

На Черкащині поліція розслідує обставини дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинув чоловік. Трагедія сталася ввечері 11 жовтня поблизу села Дубіївка...

Цікаве:

Секрети ефективності: які комплектуючі потрібні для монтажу теплої підлоги

Тепла підлога давно перестала бути розкішшю — це практичне...

Вивіски з пінопласту та об’ємні літери для бізнесу

Вивіски з пінопласту та об’ємні літери для магазинів, офісів,...

ЧитайтеТАКОЖ
Рекомендовано для Вас

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x