Сьогодні Смілянська громада попрощалася та провела останнім земним шляхом захисника України, старшого сержанта Семчука Андрія Миколайовича. Повідомив міськи голова Сергій Ананко.
Андрій народився 22 серпня 1977 року в м. Сміла. У 1995 році закінчив НВК “ДНЗ загальноосвітня школа № 15”. У пошуках можливостей для розвитку та кращого майбутнього працював за кордоном — у Республіці Польща. Міг би залишитися там, але патріотизм і любов до Батьківщини виявилися сильнішими.
Відразу після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Андрій за кілька днів зібрався та повернувся додому. Уже 3 березня 2022 року він добровольцем приєднався до 3 Окремого полку спеціального призначення з метою проходження служби саме в підрозділах цієї частини. Того ж дня був зарахований до списків особового складу та призначений на посаду солдата резерву 18-ї резервної роти.
Близько двох місяців Андрій Семчук виконував бойові завдання з виявлення ворожих диверсійних груп у районах Кіровоградської, Черкаської та Миколаївської областей у складі зведеної групи 18-ї резервної роти.
7 травня 2022 року, за власним бажанням, Андрій був призначений на посаду оператора (з інженерної справи) 1 групи спеціального призначення 11 роти 4 загону спеціальних операцій 3 Окремого полку спеціального призначення. На цій посаді він проходив службу протягом двох років. За цей час група спеціального призначення виконувала бойові та спеціальні завдання на Запорізькому, Луганському та Донецькому напрямках.
За вагомий внесок в оборону України Андрій Миколайович був нагороджений:
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
- медаллю «За поранення»;
- відзнакою «Іду на Ви» ІІІ ступеня.
За успішне виконання складних і стратегічно важливих завдань, мужність та героїзм він був удостоєний однієї з найвищих відзнак Головнокомандувача Збройних Сил України — нагрудного знака «Золотий Хрест».
У червні 2024 року Андрія Миколайовича було призначено на посаду сержанта з матеріального забезпечення 11 роти спеціального призначення 4 загону 3 Окремого полку спеціального призначення, на якій він проходив службу до дня загибелі.
У війську Андрій зарекомендував себе виключно з позитивного боку. Був надійною опорою для командира роти, людиною, на яку завжди можна було покластися. Уміло ділився бойовим досвідом із побратимами та підлеглими.
Андрій СЕМЧУК загинув 13 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо всебічного забезпечення груп спеціального призначення на Дніпропетровщині.
Без люблячого плеча, підтримки та світла його присутності залишилися батьки, дружина, син, брат, рідні й близькі.
