Черкаси знову схилили голови у жалобі. Місто провело в останню путь свого сина, чоловіка, який уособлював у собі найкращі риси сучасного українця — працьовитість, глибоку віру та безмежну відданість Батьківщині. На церемонію прощання зі старшим солдатом Валерієм Мурніком прийшли рідні, бойові побратими та небайдужі містяни.
Про трагічну звістку та життєвий шлях захисника повідомив міський голова Анатолій Бондаренко.
Валерій Мурнік був справжнім черкасцем — тут народився, навчався у 24-й школі та здобував професію у 17-му училищі. Більшу частину свого життя він присвятив мирній та складній праці. Валерія знали як вправного водія автокрана на підприємстві «Черкасипромстрой» та досвідченого оператора на «Черкасихімволокно» й «Централ ПАК».
Його знали як людину слова та діла. Колеги згадують його як професіонала, який ніколи не відмовляв у допомозі та завжди сумлінно виконував свою роботу.
Особливою сторінкою життя Валерія була його віра. Будучи парафіянином Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, він не просто відвідував богослужіння, а ніс відповідальне служіння єпископа. Для своєї громади він був духовним наставником, людиною, яка несла розраду та підтримку тим, хто цього потребував.
Коли у лютому 2022 року ворог прийшов на нашу землю, Валерій не зміг залишатися осторонь. Духовний пастир став до лав захисників, змінивши мирний одяг на військовий однострій. На посаді навідника-оператора він виконував складні бойові завдання у найгарячіших точках фронту.
Кожен воїн, який іде на фронт, знає ціну свободи. Валерій Мурнік заплатив за неї найвищу ціну. Вірний присязі до останнього подиху, він загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, захищаючи територіальну цілісність України.
Черкаси завжди пам’ятатимуть подвиг свого Героя. Світлий спомин про Валерія Валентиновича — людину праці, віри та честі — назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.
Висловлюємо найщиріші співчуття родині, близьким та друзям загиблого.
Вічна пам’ять та слава Герою!