У Черкасах відбувся традиційний вечір пам’яті Василя Симоненка, який цього року проводять уже в 31-й раз. Захід приурочили до 91-ї річниці від дня його народження. Повідомляє власний кореспондент ВІККА.

У межах події також відбулось вручення всеукраїнської літературної премії, що носить ім’я митця.

ВАСИЛЬ ПАХАРЕНКО, УКРАЇНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ПИСЬМЕННИК

Дуже багато сьогодні пишуть про війну і ви знаєте, оскільки я іще член конкурсної комісії, то з середини це все бачив і було дуже не легко обирати переможців. Справді мабуть 80 відсотків книжок, які були представлені на премію, про війну. Але зараз дуже важливо не просто написати на цю тему, а й написати глибоко, художньо, переконливо, щиро і неповторно.

Літературну премію Симоненка традиційно вручають у двох номінаціях — за найкращий художній твір та за найкращу дебютну поетичну збірку. Лауреаткою в поетичній категорії стала Катерина Вербівська з книжкою «Нестишиме».

КАТЕРИНА ВЕРБІВСЬКА, ПИСЬМЕННИЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ

Це таке високе визнання, це така висока оцінка моєї творчості, що я, скільки вже часу пройшло після того, як я дізналась, що перемогла, то я звикнути до цього не можу. Мені це така висока нагорода.

Серед переможців — і наймолодший лауреат за всю історію премії. Сьогодні йому виповнилося 18 років. Богдан-Любомир приїхав з Ірпеня. ВІрші почав писати з перших днів повномасштабного вторгнення.

БОГДАН-ЛЮБОМИР ПРИТУЛА, ЛАУРЕАТ ПРЕМІЇ СИМОНЕНКА 

Дуже важливо що ми згадуємо Василя Симоненка, це велика постать в українській літературі, чи не найбільш видатний із шістдесятників. Добре, що не просто вручили премії і пішли, а що в нас є навколо симоненківська історія і він є якраз осердям цього заходу. 

Поезія цього вечора звучала не лише як мистецтво, а як спосіб виражатися й чинити спротив. Саме так колись говорив зі світом і Василь Симоненко — без страху, прямо й на повний голос.

ВАСИЛЬ ПАХАРЕНКО, УКРАЇНСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ, ПИСЬМЕННИК

Переміг свій страх, переміг упередження загалу, адже писав і робив того, чого було не можна. Нарешті він переміг, здавалося, геть нездоланну імперію зла. І саме тому сьогодні людина, котрої немає з нами вже майже 63 роки, є, згодьтеся, одним із найпопулярніших, із найславетніших українців.

Анастасія ЛУЧИЦЬКА, Павло ОБОЛЕВИЧ, ТЕЛЕКАНАЛ «ВІККА»