Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Тургенєва
Іван Тургенєв — відомий російський письменник XIX століття, автор романів «Батьки і діти», «Дворянське гніздо», «Записки мисливця» та інших. Він був людиною європейського світогляду, жив тривалий час за кордоном, виступав проти кріпацтва й імперської жорстокості, але водночас залишався представником російської культури.
Україна привертала Тургенєва увагу як частина великої імперії. Ставлення його було стримано-ліберальним, без відкритої зневаги, характерної для багатьох його сучасників. Він поважав Тараса Шевченка, читав його твори у перекладах і навіть допомагав організувати вечори пам’яті поета у Петербурзі.
Попри це, Тургенєв сприймав Україну крізь призму російського культурного поля — як «малоросійський край» імперії.
Стало: вулиця Митрополита Липківського
Василь Липківський (1864–1937) — визначний український церковний і освітній діяч, перший митрополит відродженої Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). Він вважається “батьком” Української православної церкви та символом опору радянському тоталітаризмові.
Василь Липківський був ініціатором відродження Української Автокефальної Православної Церкви. В жовтні 1921 року під час Першого Всеукраїнського Православного церковного собору в Софії Київській його було висвячено на митрополита Київського і всієї України.
Митрополит Липківський активно виступав за українізацію церкви, використання української мови в богослужінні, захист української культури та національної гідності. Його проповіді та праці (понад 7000 сторінок, з яких збереглася лише частина) були спрямовані на духовну опірність злу та підтримку українського народу.
Після 1907 року його діяльність зазнала утисків з боку влади. З приходом радянської влади УАПЦ зазнала жорстоких репресій. У 1937 році 73-річного митрополита Василя Липківського було заарештовано НКВС, а 27 листопада 1937 року — розстріляно.
Попри довготривале замовчування в СРСР, його ім’я та спадщина збереглися завдяки українській діаспорі, зокрема Українському Православному Братству ім. Митрополита Василя Липківського у США.
В Україні Митрополита реабілітували у 1989 році. Відновлення УАПЦ в Україні проголошено на Всеукраїнському Православному Соборі 6 червня 1990-го. А в 1997-му Собор УАПЦ канонізував Василя Липківського. На його символічній могилі на Лук’янівському кладовищі встановлено пам’ятний хрест, його ім’ям названо вулиці, а також випущено пам’ятну монету.
Оновлені назви вулиць допомагають очистити місто від спадщини окупантів і створити простір, у якому кожен мешканець відчуватиме гордість та приналежність до своєї держави.
Перейменування – це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.
