Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Луначарського
Анатолій Луначарський — радянський ідеолог, перший «народний комісар освіти» РСФРР та СРСР. У його прямому підпорядкуванні був «Глаполіт» — цензура, яка винищувала українське слово, закривала видання, переслідувала діячів «Української хати». Луначарський вважав українську культуру «обласним діалектом» російської. Його підпис стояв під постановами про конфіскацію церковних цінностей та знищення пам’яток, що «не вписувалися в класову боротьбу».
1969 року, в розпал «загального застою», називали вулиці іменами радянських діячів заради «ідеологічного підкріплення». Ім’я Луначарського поставили, щоб підкреслити «єдність радянського простору» — без жодного стосунку до Черкащини чи України загалом.
Стало: вулиця Генерала Момота
Ігор Момот народився 18 серпня 1965 року в Тирасполі в родині військового. Після навчання в Свердловському вищому військово-політичному танко-артилерійському училищі він пройшов службу в прикордонних підрозділах. Він брав участь у бойових діях в Афганістані, де був нагороджений медаллю «За бойові заслуги» та орденом «Червона Зірка» за хоробрість у бою.
З 1992 року присвятив службу українським прикордонника. А з грудня 2007 року очолював Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України у Оршанці біля Черкас.
Навчальний центр, яким керував Момот, став одним із ключових місць підготовки військових, забезпечуючи якісну підготовку особового складу та формуючи нове покоління захисників кордону. У 2014 році, під час загострення ситуації на Сході України, генерал-майор особисто очолив мотоманеврену групу для виконання бойових завдань з охорони державного кордону у Донецькій та Луганській областях. Під його командуванням група неодноразово вступала у бій з незаконними формуваннями, відстоюючи рубежі незалежності.
11 липня 2014 року Ігор Момот загинув під обстрілом позицій прикордонників поблизу села Зеленопілля на Луганщині. Посмертно йому було присвоєно звання генерал-майора та найвища державна нагорода — «Герой України» за мужність і самопожертву у захисті суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. У Черкасах він також удостоєний почесного звання «Почесний громадянин міста Черкаси» та відзнаки «За заслуги перед Черкащиною».
Перейменування вулиці на честь Ігоря Момота — це не лише пам’ять про конкретного воїна, а й спосіб нагадати, що сучасна історія України творилася й продовжує творитися людьми, які поставили Батьківщину понад усе. Його ім’я на мапі Черкас тепер є знаком поваги до тих, хто віддав життя за незалежність та безпеку нашої країни.
Це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.
