Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Гвардійська
Назва Гвардійська була пов’язана з радянською військовою традицією. Гвардією називали військові частини, які за проявлені мужність і героїзм отримували особливий статус. У радянській топоніміці такі назви використовувалися як спосіб увічнення військової символіки та перемог СРСР.
Для сучасних Черкас така назва не має безпосереднього зв’язку з історією міста. Відмова від радянського топоніма дала можливість замінити його ім’ям постаті, пов’язаної з давньою історією українських земель. Саме тому для нової назви обрали князя Святослава — одного з найвідоміших воїнів Київської Русі.
Стало: вулиця Святослава Хороброго
Нова назва повертає міському простору ім’я одного з найвідоміших правителів Київської Русі — князя-воїна, який прославився своїми походами та розширенням впливу Києва.
Святослав Ігорович жив у X столітті та був князем київським приблизно з 945 до 972 року. Він був сином князя Ігоря та княгині Ольги. На відміну від своєї матері, яка після загибелі чоловіка зосередилася на внутрішньому управлінні державою, Святослав увійшов в історію передусім як князь-воїн. Його походи значно розширили політичний і військовий вплив Києва.
Святослав воював із Хозарським каганатом, Волзькою Булгарією, племенами Північного Кавказу та Болгарією. У результаті його походів Хозарський каганат утратив значну частину свого впливу, а Київська Русь посилила позиції на важливих торговельних шляхах. Князь також прагнув перенести центр своєї держави ближче до Дунаю. За літописом, він навіть говорив про Переяславець на Дунаї: «Тут бо середина землі моєї».
Святослав став легендарним не лише завдяки перемогам, а й завдяки своєму способу життя. Літописець описує його як воїна, який не возив із собою великого обозу та не обтяжував себе розкішшю. Перед походами він нібито надсилав ворогові коротке попередження: «Іду на ви». Ця фраза стала одним із найвідоміших образів Святослава — князя, який не приховував своїх намірів і особисто вирушав у військові походи.
Загинув Святослав у 972 році, повертаючись із походу на Балкани. Біля Дніпровських порогів його загін потрапив у засідку печенігів. Сам князь загинув у бою. За літописною традицією, печенізький хан Куря наказав зробити з його черепа чашу, прикрашену золотом. Саме смерть у бою завершила образ Святослава як князя-воїна. Тож поява його імені на карті Черкас — це не просто заміна радянської назви, а звернення до історії Київської Русі та постаті правителя, чий образ протягом століть залишався символом військової відваги.
Перейменування — це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.